середа, 6 травня 2020 р.

До 75-річчя Великої Перемоги



Перемога ціни не має, різні долі - вона одна.
9 травня вся світова спільнота святкує 75-річчя від Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У цій день ми згадуємо тих, хто ціною своїх життів зупинив нацизм та захистив майбутнє всього людства.
Наша перемога – це ні з чим незрівнянна втілена легенда, якої не знав світ, це титанічний подвиг воїнів старшого і молодшого поколінь, це рани і смерть братів і сестер, котрі не шкодували життя в ім’я тих, хто живе і трудиться сьогодні. Друга світова війна стала однією з найбільших трагедій в житті українського народу за всю багатовікову історію. Війна принесла лихо і біль майже у кожну сім’ю. Тому День Перемоги люди ніколи не забудуть, а святкують цю радісну знаменну дату кожен рік, вшановуючи переможців – теперішніх ветеранів.
Відділ абонемента пропонує до вашої уваги віртуальну книжкову виставку до 75 річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Всі книги знаходяться у фонді Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка .
Безсмертя: книга Пам'яті України, 1941-1945 [Текст] / [П. П. Панченко, С. М. Андрушко, О. С. Артьомов [та ін.] ; редкол.: І. О. Герасимов (голова) та ін.]. - Київ : Книга Пам'яті України, 2000. - 872, [71] с.
У завершальному томі історико-меморіального серіалу «Книга Пам'яті України» вперше опубліковано аналітико-документальний матеріал про вагомий внесок Українського народу в перемогу над фашизмом. Це видання - скромна данина незгасної пам'яті про тих, хто загинув на полях битв за честь, свободу і незалежність Батьківщини, хто, незважаючи на розбіжність у політичних поглядах, залишився патріотом України до останнього подиху.

На підставі поіменного обліку загиблих у боях узагальнено дані про військові втрати України у роки Великої Вітчизняної і другої світової воєн. Оприлюднено понад 300 документальних фото і кадрів кінохроніки воєнних літ, багато з яких читач побачить уперше.

В ім'я життя [Текст] / [авт.-упоряд. З. О. Сільченко (кер.) та ін.]. - Київ : Україна, 2005. – 285c.
Книга про стійкість, мужність, патріотизм жінок-ветеранів, чиї фронтові дороги пролягли через Україну. Медсестри і лікарі, партизанки і підпільниці, пілоти і штурмани, зенітниці і радистки без прикрас, правдиво розповідають про бачене і пережите ними в роки Великої Вітчизняної війни.
Збірник воєнних спогадів і документальних нарисів розрахований на широке коло читачів, у першу чергу на молодь.

   
Герої визволення України [Текст] / Всеукр. орг. інвалідів війни та зброй. сил ; [авт.- упоряд. П. Л. Машовець]. - Київ : Україна, 2007. -
Видання містить інформацію про видатних воєначальників і полководців, які боронили і визволяли українську землю від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни.

Говорушко, М. А. Камінці на долоні [Текст] / М. А. Говорушко. - Київ : Україна, 2002.
Книга спогадів, оповідань, документальних розповідей. Воїнською мужністю, патріотизмом, відповідальністю і взаємовиручкою пронизані численні епізоди з фронтового життя піхотинців, танкістів, льотчиків, моряків, партизанів та ін. Окремий розділ становлять оповідання, присвячені дітям війни.
Розрахована на широке коло читачів.

Довженко, Олександр Петрович. Незабутнє (1941-1943) [Текст] : оповідання / Олександр Довженко. - Київ : Дніпро, 1980. - 189, [2] с.
До збірки увійшли відомі оповідання Олександра Петровича Довженка періоду Великої Вітчизняної війни. Яскраві, живі та самобутні образи оповідань сповнені патріотизму та любові до свого краю.
Подані у збірці оповіді оспівують мужність і героїзм радянських людей в боротьбі з фашизмом, виховують почуття патріотизму та любові до рідного краю, свого народу
. 
 
Друга світова. Непридумані історії : (не) наша, жива, інша [Текст] / уклад. й передм. Вахтанга Кіпіані. - Харків : Vivat, 2018. - 299, [4] с.
Війна розділила родини, позбавила ж життів, скалічила долі…
Знати і пам’ятати важливо в будь-який час. Навіть через багато десятиліть з’являються нові деталі, спогади і свідчення.
 Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після
Зокрема, ви дізнаєтесь про:
українців, які воювали в різних арміях;•
 життя депортованих;
 долі вивезених на примусові роботи;
• чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.
Одна війна — різні долі   

Лук'яненко, Левко Григорович. Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні [Текст] : відповідь генералові Іщенку / Левко Лук'яненко. - Київ : Козаки, 2006. - 47, [1] с.
Страшні роки Другої світової війни залишили незагойні рани на тілі Української Нації. Правду про роль маршала Жукова у нищенні українців розкриває книга Левка Лук'яненка. Це видання побачило світ за сприяння Української республіканської партії "Собор" - найстарішої політичної партії нової України, що послідовно обстоює відродження України й пробудження національного духу всіх українців. Нехай ця книга допоможе розчистити замулені криниці нашої історичної пам'яті, згадати, як насправді було все в тій страшній війні, свідком якої автору випало бути.

Миттєвості війни [Текст] : 50-річчя визволення України від фашис. окупантів / авт.-упоряд. М. І. Селюченко. - Київ : СПАЛАХ, 1994. - 153, [3] с.
. Книга-. Книга-фотоальбом, видана до 50річчя звільнення України від окупації Рейхом.
Велика кількість якісних ч/б фотоілюстрацій.

Пеунов, В. К. Війна очима солдата [Текст] : [роман] / Вадим Пеунов. - Донецьк : Альфа-прес, 2012. - 367 с.
         В короткій історії другої світової війни вперше в Україні подається систематизований виклад головних подій 1939-1945 рр.
Автор, спираючись на широке коло опублікованих джерел і матеріалів, подає правдивий перебіг воєнних дій, характеризує окупаційний режим, встановлений на зайнятих нацистами та їхніми союзниками територіях, аналізує складові європейського Руху Опору.Книга має на меті допомогти зорієнтуватися в причинах, перебігу, наслідках другої світової війни


Сергійчук В.  Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. - К.: Українська видавнича спілка, 2003. - 576 c.      
Документи з українських архівів дають можливість зрозуміти всю ту складну і трагічну ситуацію, в якій опинилися поляки Волині в роки Другої світової війни насамперед з вини свого уряду, який не рахуючись з прагненням корінного тут українського народу до створення власної державності, віддав наказ боротися за відновлення на цих теренах Речі Посполитої в довоєнних кордонах. Підштовхуваний гітлерівцями і більшовицькими партизанами збройний конфлікт приніс великі жертви обом народам. 
збірнику спогадів ветерани розповідають про воєнні будні,стійкість, мужність, почуття патріотизму радянських воїнів, партизанів, які своїм життям і важкою працею здобули перемогу над ворогом.

Студьонова, Людмила Валентинівна. Долі, обпалені війною [Текст] / Л. В. Студьонова. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. - 167 с.
Книга написана на документальній основі про Чернігівський район у роки Великої Вітчизняної війни. Вперше публікуються свідчення  очевидців про спалені села, нагородні листи на Героїв Радянського Союзу – уродженців Чернігівського району.

Тронько, Петро Тимофійович.  Навічно в пам'яті народній. З історії боротьби молоді України проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни [Текст] / П. Т. Тронько ; [ред. Ю. Г. Попсуєнко]. - Київ : Молодь, 1995. - 157, [1] с.
Автор книги – академік НАН України П.Т.Тронько понад 40 років розробляв тему героїчної боротьби української молоді на фронтах, у партизанських загонах, у підпіллі під час найтрагічнішої з воєн в історії людства.

пʼятниця, 24 квітня 2020 р.

26 квітня День пам’яті Чорнобильської трагедії



                 
  Чорнобиль болить у моїй душі!
26 квітня 1986 року... Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ
  Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу.
26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.
Майже одразу до місця вибуху прибули пожежні. Першим до ЧАЕС прибув загін під командуванням лейтенанта Володимира Правика (він один з перших помер від гострої променевої хвороби). Пожежних не попередили про небезпеку радіоактивного диму і уламків, вони не знали, що це була незвичайна пожежа. Пріоритетним завданням було гасіння вогню на даху станції і території довкола будівлі, що містила енергоблок № 4 для того, щоб захистити енергоблок № 3 і тримати його основні охолоджувальні системи в робочому стані. Вогонь гасили до 5-ї години ранку.
 У середині четвертого блока його вдалося загасити лише 10 травня 1986 р., коли більша частина графіту згоріла. Вертолітними підрозділами армійської авіації з 27 квітня по 10 травня було скинуто на зруйнований блок близько 5 тис. тонн різних матеріалів.. Скинуті з вертольотів матеріали вкрили центральний зал шаром товщиною від 1 м. біля північної стіни до 15 м – біля південної.
Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії.      
27 квітня урядова комісія прийняла рішення про евакуацію населення Прип’яті. За дві години її було закінчено. А в місті проживало 50 тисяч жителів.
         29 квітня почалася евакуація з 30-кілометрової зони. Реактор тлів до 6 травня, а лише 16 травня почалася евакуація дітей з Києва.
     Так, аж на 10-тий день було вирішено розсекретити аварію на ЧАЕС. Та про масштаби біди ніхто не говорив. Йшлося, як про звичайну аварію, про те, що не треба відчиняти вікон і дверей, не перебувати довго на вулиці.
         Для повної безпеки роботи ЧАЕС було прийнято рішення спорудити над ушкодженим реактором спеціальне укриття. У район четвертого енергоблока звозили увесь радіоактивний бруд, радіоактивні уламки і конструкції, заздалегідь розраховуючи влаштувати на цьому місці могильник радіоактивних відходів. Проект одержав інженерну назву «Укриття», але в народі він більш відомий під назвою «саркофаг». Він мав бути заввишки 61 метр, найбільша товща стін – 18 метрів.    
  Радіаційного забруднення тією чи іншою мірою зазнали одинадцять областей колишнього Радянського Союзу, в яких проживає 17 мільйонів людей, з них в Україні – понад 10 мільйонів. Понад 400 тисяч жителів змушені були залишити свої домівки, які опинилися у зоні сильного радіоактивного забруднення, з них більше 200 тисяч – в Україні.   Із сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн. га земель через забруднення радіонуклідами.
 22 мільярди витратила Україна на ліквідацію наслідків катастрофи. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ліквідують досі. Сьогодні, у 2020 році, Україна продовжує відчувати наслідки аварії. А суспільство продовжує цікавитися відповідями на основні питання про те, що трапилося. Тим більше, що таких питань предостатньо.
Посилання:                   https://uinp.gov.ua/aktualni-temy/chornobylska-tragediya
Аккерман, Галя.  Пройти крізь Чорнобиль [Текст] / Галя Аккерман ; пер. з фр. Петра Таращука. - Київ : Либідь, 2018. - 167 с.
    Книжка Галі Аккерман - це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур - адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною.
Алексієвич, Світлана. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього [Текст] / Світлана Алексієвич ; пер. і післямова Оксани Забужко. - Київ : Комора, 2016. - 285 с. -
Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
Андрушків, Б. М. Чорна скрижаль України [Текст] / Б. М. Андрушків. - Тернопіль : Джура, 2001. - 275 с.
Біль і тривоги Чорнобиля [Текст] / [авт. проекту І. Засєда ; упоряд. Ю. Сафонов]. - Київ : Київська правда, 2006. - 286, [1] с.
    Книга "Біль і тривоги Чорнобиля" — колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, з часу якої минуло вже два десятка літ. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцятикілометрової зони і самої станції, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС.
Гусєв, О. П.  Чорнобиль, біль наш довічний [Текст] : докум. публіц. повість / О. П. Гусєв. - Київ : Золоті ворота, 1996. - 219, [1] с.
У документально-публіцистичній повісті О. П. Гусєва, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розповідається про чорнобильську катастрофу що спіткала Україну у квітні 1986 року, а також про події й трудові звершення представників найрізноманітніших професій, в тому числі й профспілкових працівників, по ліквідації її наслідків протягом десятиліття, що минуло після катастрофи. Сучасний погляд автора на проблему Чорнобиля, використання нових документів, спогадів і свідчень учасників ліквідації наслідків аварії не тільки яскраво відтворює незабутні трагічні події, а й ставить питання дальшого використання атомної енергії у народному господарстві, захисту навколишнього середовища від її шкідливого впливу.

Драч, Іван Федорович. Храм Сонця [Текст] : поезії / Іван Драч. - Київ : Радянський письменник, 1988. - 123, [2] с.
Збірка Івана Драча, навіть своєю композицією незвичайна: поема «Чорнобильська Мадонна» сусідить у ній з розділами «Книги скорботних пісень» геніального вірменського поета X століття Григора Нарекаці . Обидві ці частини гармонійно поєднуються, взаємно обумовлюють загальний ідейний задум збірки. Поєднання оригінального й перекладного творів у книжці виправдане їх трагедійною співзвучністю (адже поема про Чорнобиль — теж своєрідна «скорботна пісня»), полум’яною збуреністю слова, зверненого до істини, людської совісті й честі, поліфонізмом поетичних регістрів — від високого до побутового, від лірики до інвективи.