понедельник, 21 мая 2018 г.

Жан-Мішель Генассія «Клуб невиправних оптимістів»



Жан-Мішель Генассія – французький письменник і сценарист. Шість років працював адвокатом, потім став заробляти собі на життя написанням телесценаріїв. 1986 року видав кримінальний роман «На сто мільйонів», але своїм справжнім літературним дебютом вважає «Клуб невиправних оптимістів», за який отримав Гонкурівську премію ліцеїстів.
«Клуб невиправних оптимістів» — це такий роман-обманка, за яскравим, позитивним і безтурботним фасадом назви якого ховається складна різнопланова конструкція. Звісно, тут є цілісний сюжет і багато мікросюжетів, є й любовна лінія, і інтрига,здатна втримати увагу читача впродовж усіх кількасот сторінок. Але ще тут є дуже багато тем для роздумів.
Книга розповідає нам про життя Парижа у 60-ті роки минулого століття через призму світосприйняття хлопчика-підлітка Мішеля. Проте, проблеми та події, з якими він стикається дещо виходять за межі типових підліткових проблем. Адже окрім непорозумінь з однолітками та батьками, першого кохання, на нього чекаю зустріч із тим самим клубом, на честь якого і названа книга. А членами цього клубу є емігранти-втікачі із Східної Європи та Радянського Союзу зокрема. Доля кожного з них є досить трагічною та печальною, адже в багатьох на батьківщині залишились сім’ї, родини чи робота, на якій вони досягли немалих висот. Вони збираються в одному маленькому бістро «Бальто», щоб обговорити важливі новини, пограти в шахи і підтримати один одного . У кожного з них своя історія, кожна чіплає і з кожною можна співпереживати.
Письменнику, на мою думку, крім детально описаної епохи репресій в СРСР і нестабільному післявоєнному політичному світі, вдалося відтворити образи героїв, емігрантів в Парижі.
Узагалі цей роман показує історію Парижу, і ширше — Франції та Європи — середини ХХ століття з дуже цікавої точки і з політичним забарвленням. Дуже важливі процеси, які відбувалися з колишньою імперією — від’єднання колоній. І, що особливо важливо, автор не вдається до розлогих історичних екскурсів, а застосовує принципи сторітеллінгу — розповідає про глобальні речі через локальні історії окремих людей.
Роман сподобається усім любителям сторітеллінгу, а також тим, кому цікава історія Франції середини минулого століття, зокрема Алжирська війна.

«Автор зумів вибудувати розповідь, вдало підібрати тональність і використати гумор, щоб передати неймовірну енергію та глибоку людяність, які допомагають бути оптимістом попри втрачені ідеали»
Колет Брутен, Lecture Jeune

Автор: Петруняк Я. Д.