четвер, 16 листопада 2023 р.

Міжнародний день студента

 


Міжнародний день студентів

Усе почалося з розгону поліцією і підрозділами СС мирної демонстрації з нагоди 21 річниці створення Чехословацької Республіки 28 жовтня 1939 року в Празі, під час якого був тяжко поранений студент медичного факультету Ян Оплетал. 11 листопада він помер. Його похорон, який проходив 15 листопада, перетворився у протест проти окупації, у якому взяли участь тисячі людей. Знову дійшло до сутичок з поліцією. Наступного дня у Берліні відбулася нарада за участю Адольфа Гітлера, на якій було прийнято рішення закрити чеські вищі навчальні заклади «на три роки», хоча насправді вони відкрилися тільки після перемоги над нацизмом. Майно університетів підлягало конфіскації. 17 листопада відбулися масові арешти чеських студентів у Празі та інших університетських містах. 9 провідних представників студентських організацій було страчено в празьких в'язничних стінах, понад 1200 арештовано і наступного дня відправлено в Заксенгаузен. В гуртожитки вривалися солдати, чинили над студентами побиття, потім вивозили їх на околиці Праги, де насилля продовжилося, студентів змушували падати, а німці чоботами наступали їм на шиї. На вулиці був мороз, а деякі студенти були в піжамах. Гуртожитки з іноземцями і жінками насилля не зачепило.

На своїх зборах !941 року в Лондоні Міжнародна Рада Студентів прийняла заяву, у якій день 17 листопада в пам'ять про події в Чехії було оголошено Міжнародним днем студентів. Відтоді міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН.

В наші дні День Студента позиціонується не як траурний день пам'яті, а як свято молодості, жаги до життя та великих звершень. Адже саме студентство в усі часи в усіх країнах було активною, подекуди радикальною, рушійною силою, яка могла змінювати державний лад та чинити революцію.

Нині найпопулярніша форма розваг в цей день — музика та танці. Принципово, день студента відрізняється від будь-якого іншого танцювально-музичного масового заходу тим, що, зазвичай, збирається багато людей (студентів) в одному місці, атмосфера та настрій, коли кожен розуміє, що він молодий і що життя треба прожити щасливо.

Традиційно, так склалося, що майже кожен великий ВНЗ робить свій формат святкування:

·         квартирники

·         самоорганізовані вечірки в гуртожитку

·         самоорганізовані вечірки в університетах

·         офіційні заходи з нагоди дня студента у ВНЗ

·         вечірки клубного типу

Але також, молодь великих міст в останні роки відкрила для себе новий формат — міжуніверситетських вечірок електронної танцювальної музики.

Крім того, в цей день проводяться різні конференції та інші заходи, направлені на розвиток студентського самоврядування, яке є основою майбутнього державотворення, які мають підтримку різних організацій, наприклад УАСС.

 Джерело:https://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_день_студентів

четвер, 9 листопада 2023 р.

12 листопада Всесвітній день боротьби з пневмонією

 


Пневмонія—підступна недуга. Як запобігти цьому захворюванню?

Всесвітній день боротьби з пневмонією з’явився в календарі завдяки Глобальній коаліції проти дитячої пневмонії. Так називається об’єднання міжнародних, урядових, неурядових та місцевих організацій, науково-дослідних і навчальних інститутів, фондів і громадян-активістів. Мета цього дня активізація боротьби з пневмонією за допомогою комплексу заходів щодо профілактики та лікування цього захворювання, поширення знань про пневмонію.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) і Всесвітня організація охорони здоров’я оголосили 12 листопада 2009 днем початку масштабної кампанії по боротьбі з дитячою пневмонією. ВООЗ і ЮНІСЕФ почали кампанію зі збору коштів, які підуть на лікування від цього захворювання дітей у десятках країн, що розвиваються, переважно в Азії та Африці. Багато експертів в області медицини називають пневмонію «головним убивцею»...

 

Пневмонія є головною причиною дитячої смертності у всьому світі: щороку ця хвороба забирає життя близько 1,4 мільйони дітей віком до 5 років – це більше, ніж СНІД, малярія та кір разом узяті. За даними звіту ВООЗ пневмонія є причиною близько 15% смертей дітей до 5 років—щохвилини від запалення легень помирає 2 малюки у світі.

Щороку у нашій країні реєструють близько 90 тисяч випадків пневмоній серед дітей віком 0-17 років, а кожні три дні в Україні від пневмонії помирає одна дитина віком до 4 років.

 Пневмонія (древньо-грец. Πνευμονία від πνεύμων) (запалення легень) – це поліетіологічне вогнищеве інфекційно-запальне захворювання легень із втягненням у патологічний процес респіраторних відділів і обов’язковою наявністю запальної ексудації всередині альвеол, що затрудняє дихання і обмежує надходження кисню в кров.

Пневмонія викликається цілим рядом збудників інфекції, включаючи віруси, бактерії і грибки.  St. pneumonia – найпоширеніший чинник бактеріальної пневмонії у дітей.

А найпоширеніша причина вірусної пневмонії – респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція. Щойно вірус опиняється у верхніх дихальних шляхах, він проникає у поверхневий шар їхніх клітин, альвеоли чи легеневу паренхіму. Разом із легенями також уражаються інші органи, що призводить до порушення різних функцій організму.

Пневмонія є одним з найбільш розповсюджених захворювань і серед дорослого населення. В Європі на пневмонію в середньому хворіють 15 осіб на 1000 населення. В Україні на пневмонію хворіють щороку від 40 до 50 тис. осіб. Загальні витрати на лікування хворих із пневмонією становлять понад 10 млрд. доларів США. Зросла смертність від пневмонії: при позалікарняних пневмоніях вона становить 5-15 % випадків, при госпітальних (нозокоміальних) — до 50 %.

З початком пандемії коронавірусної інфекції виникли нові проблеми з захворюваністю на пневмонію. Перебіг ураження легень поділяється на три фази: реплікація вірусу, імунна гіперактивність, руйнування легень. У перші дні інфікування коронавірус швидко потрапляє до дихальних шляхів та проникає в легені. За висновками науковців COVID-19 не вважається банальною респіраторною інфекцією, яка уражує тільки дихальні шляхи. Хвороботворна дія вірусу SARS-COV-2 спрямована переважно на судинну систему. Ураження стінок дрібних судин супроводжується мікротромбуванням в усіх системах і органах: легенях, нирках, селезінці, печінці, кишківнику. Більш за все мікротромбування є вираженим в легенях. Останні насичують кров киснем, тому розгалудження дібних судин в легенях набагато більше, ніж в інших органах людини. Патологічні зміни, які виявляються в легенях за допомогою комп‘ютерної томографії, є наслідком мікротромбування. Запалення легень може розвиватися при приєднанні бактеріальної інфекції.

Пацієнти з нетяжкою формою перебігу COVID-19 не мають ознак дихальної недостатності. Їх турбують такі ж скарги, як і хворих на нетяжку форму пневмонії: кашель з мокротинням, загальна слабкість, підвищена температура. Головним у діагностиці є виявлення на комп‘ютерній томографії вогнищ запалення в легенях, як правило, дрібних за розміром. При тяжкій формі формі перебігу у підлітків і дорослих з‘являється підвищена температура тіла, виражена дихальна недостатність з частотою дихання більше 30 вдихів за хвилину. Пошкоджені хворобою дрібні ділянки легень перетворюються в фіброзну тканину, яка з часом розсмоктується і дихальна функція легень поступово відновлюється.

ВООЗ зазначає, що профілактика пневмонії є основним принципом стратегії зниження рівня  смертності у всьому світі і в першу чергу – дитячої.


Прості кроки, які може зробити кожен, допоможуть уникнути запалення легень:

-Вакцинуйтеся. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.

-Зміцнюйте імунітет. Особливо важливо це для новонароджених: грудне вигодовування протягом перших 6 місяців життя укріпить імунітет малюка.

-Дбайте про чистоту в домі, провітрюйте приміщення та пам’ятайте про важливість особистої гігієни.

-Подбайте, щоб харчування було збалансованим та достатнім.

-Ведіть здоровий спосіб життя та будьте фізично активними.

-Дотримуйтесь респіраторної гігієни, гігієни рук та фізичного дистанціювання.

-Якщо у вас з’явилися симптоми, негайно зверніться до лікаря! Самолікування, особливо із використанням антибіотиків, може значно ускладнити діагностику пневмонії та подальшу фахову терапію!

 Джерело:https://www.dolc.dp.ua/wpress/?p=6992

середу, 8 листопада 2023 р.

10 листопада Всесвітній день науки

 


Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу

(10 листопада 2023 р., п'ятниця) Всесвітній день науки за мир і розвиток - Міжнародне свято, яке відзначається щорічно 10 листопада. Засновано Генеральною конференцію ЮНЕСКО в 2001 році.

Скільки кісток в вашому тілі? Чи знаєте ви, що в тілі дорослої людини присутній 206 кісток, а у новонароджених їх 300. Людське око блимає в середньому 4200000 разів на рік. Найдовші живі клітини в організмі є клітини головного мозку - вони можуть жити з вами все життя. Найважчий людський мозок з коли-небудь зареєстрованих важив 2,3 кг. Найнебезпечніша тварина в світі є звичайна муха. Космічний телескоп Хаббл важить 10,896 кг, 13,1 м в довжину, і вартістю $ 2,1 млрд., а космос містить близько 50 мільярдів галактик.

Більшості своїх досягнень людина зобов’язана закладеної в неї Господом Богом здібності до спостереження, аналізу і розумінню явищ, що відбуваються навколо нього у просторі та часі. Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передовати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати і уніфікувати. Так з’явилася наука.

Ніхто не знає коли саме це відбулося чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. Це неймовірно, але це так.


За даними проекту DilovaMova.com, слідуючи тому або іншому науковому напрямку, вчені дуже часто віддалялися від життя і культурного перебігу основного суспільства. Не рідко це викликало, крім відвертого нерозуміння і природне здивування з боку абсолютно неосвічених людей, що частенько виливалося в конфліктні ситуації, які негативно відбивалися як для самого суспільства, так і для розвитку науки в цілому. Звичайно ж, - що зрозуміло і доступно ослу, то абсолютно не досяжно для кролика. Однак від цього кролик не менш важливий для природи, ніж осел і навпаки.

Об’єднуючим фактором в цій конфліктній ситуації виступила саме життя. Щоб нагодувати вовка та залишити в спокої овець, наука і суспільство стали тісно співпрацювати, від чого почали вигравати і ті й інші. В остаточному підсумку, якщо він взагалі може бути, наука і суспільство стали єдиним цілим, що абсолютно гармонійно для природи самої людини.

Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу. Так, на одній з Всесвітніх наукових конференцій, що проходила в Будапешті в 1999-му році, була висловлена ідея про необхідність в ще більш щільной взаємодії між науковим і суспільним середовищем. Робота над підвищенням усвідомлення світовою громадськістю практичної користі науки для всіх поколінь, вимагає зусиль насамперед з боку наукового прошарку нашого суспільства, але без підтримки основної частини суспільства може бути повністю знівельована. У зв’язку з цим, на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила в 2001-му році, було прийнято рішення - офіційно заснувати «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається зараз 10-го листопада.

Нагадаємо, що Національний День науки в Україні відзначають у третю суботу травня, 11 лютого святкують Міжнародний день жінок і дівчаток в науці, День працівників науки в Казахстані проходить 12 квітня, Національний день науки в Індії святкується 28 лютого, в Таїланді, наприклад, 18 серпня.

І зараз, у Всесвітній день науки під егідою ЮНЕСКО проводиться цілий ряд різноманітних заходів спрямованих, як на роботу з науковими та навчальними колективами, так і на тісну взаємодію з урядовими організаціями. Мета цих зусиль - широке поширення знань про науках у справі розвитку та встановлення миру на землі - для всіх верств суспільства, проведення своєрідних днів відкритих дверей. Це не тільки є фактором популяризації тих чи інших наукових напрямків і технологій, але і багато в чому позбавляє суспільство від деструктивного непорозуміння, зміцнюючи довіру і сприяючи позитивному прогресу всього нашого суспільства.

 Джерело:https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=398&year=2023