Наше слово – слово вільного народу

 

  Рідна мова – це мова, яку людина засвоює з раннього дитинства без спеціального навчання; мова, якою кожен із нас мислить, прилучається до загальнолюдських цінностей. Ми стаємо свідомими, опановуючи мову своїх батьків. У художній літературі усіх народів світу рідна мова дає відчуття рідного краю, батьківського дому, материнського тепла, своєї вітчизни і сприймається не лише як засіб спілкування, знаряддя формування думок, а значно ширше – як одне з головних джерел патріотичних почуттів. У нинішній, воєнний  час, українці усвідомлюють це як ніколи раніше. Максим Рильський писав: "Мова – це втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її!".
  21 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Його  запроваджено для підтримки мовного й культурного різноманіття і багатомовності рішенням ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 1999 року, для вшанування пам'яті студентів, що загинули  під час демонстрації у Дацці. Молоді люди протестували проти рішення уряду Пакистану проголосити урду єдиною державною мовою в той час як переважна більшість населення країни розмовляла бенгальською. В Україні цей день відзначають починаючи з 2002 року.
  Історія мов деяких народів світу налічує тисячі років. Так, мова басків простежується понад двадцять тисяч років, нинішня державна мова Китаю (мандаринська) за одними даними існує десять, за іншими – шість тисяч років. Мова давніх єгиптян лише на письмі відома понад чотири тисячі років. І таких мов надзвичайно багато. Українська також належить до найдавніших мов світу. Тисячі обрядових пісень українців – колядки, щедрівки, веснянки, весільні пісні, інші зразки усної народної творчості – походять іще з часів язичництва, коли наші предки були сонцепоклонниками. У писемних пам'ятках вона фіксується починаючи від I тисячоліття до н. е. і аж до рукописів Руси-України ХІ–ХІІІ ст. Є також низка історичних фактів, які дають можливість простежити витоки української мови чотири-шість тисяч років тому. Українська мова, як і мова кожного народу, – живий організм, вона розвивається, змінюється. З плином часу у ній з'являються нові слова, поняття, але вона залишається цілісною у своїй основі і розвивається за законами, притаманними лише їй, а рідне слово є оберегом для народу. Воно таїть у собі надбання віків, пам'ять нації, оберігає і передає духовні скарби поколінь. Мова об'єднує людей в одне ціле. І наше ставлення до рідної мови формує ставлення світової спільноти до нас як до нації, тому слід твердо відстоювати власні мовні інтереси. Зберігати й розвивати рідну мову – це будувати незалежну, справді вільну країну, виховувати гідних представників свого народу і пишатися своєю Батьківщиною.

Січневий візит до геріатричного пансіонату

28 січня працівниці Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових і філії "Медична бібліотека" вчергове завітали до Чернігівського геріатричного пансіонату. Це перша зустріч, яка відбулася цього року. Її з нетерпінням чекали і бібліотекарки, і мешканці пансіонату.
  Працівниці бібліотеки готувалися до поїздки, добирали книги відповідно до запитів користувачів, готували новинки, які надійшли до нашого фонду. Адже тільки хороша книга може заспокоїти, надихнути, навіть спонукати до кардинальних змін у житті.
  Спілкування з книгою – це не лише про нові знання і набуття корисних особистих рис, а й про зниження рівня стресу, можливість перезавантажитися і відвернути свою увагу від стрічки новин, що сьогодні особливо актуально. А для підопічних пансіонату книга ще й відкриває вікно у навколишній світ, адже можливості у цих людей обмежені.
  Бібліотекарка Тамара Туровець провела бібліографічний огляд нової літератури, запропонувала користувачам ознайомитися з новинками, коротко розповіла про нових авторів, які недавно з'явилися на літературному горизонті. Художня проза – українська і зарубіжна, детективи та фентезі, романи про кохання, гучні бестселери, есеї… Тут розмаїття на будь-який смак! Розповідь була цікавою, ніхто не залишився байдужим.  Нові книги вже знайшли свої місця на поличках і з нетерпінням чекають на зустріч зі своїми читачами.

 

 

Множинне громадянство

 

16 січня 2026 року набрав чинності Закон України № 4502-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України», який був прийнятий 18 червня 2025 року.

Множинне громадянство в Україні – це новий правовий статус. Він дозволяє українцям мати громадянство двох і більше держав, не втрачаючи українського, як було раніше. При цьому покарань за наявність або приховування іноземного паспорта не буде і юридично Україна визнає тільки свій паспорт, тобто на території України така особа визнається лише громадянином України. Очікується, що це дозволить легалізувати статус українців за кордоном, дасть можливість отримати громадянство у спрощеному порядку та спростить процедуру отримання українського громадянства іноземцями. Проте багато питань не врегульовані безпосередньо законом і регулюватимуться підзаконними актами.

Головне – це держави, з якими можливе множинне громадянство. Законом передбачено, що їх перелік визначатиме Кабмін і список буде змінюватися. Поки що держави, громадянство яких можуть отримати українці, а громадяни яких – українське, – це Польща, Чехія, Німеччина, США, Канада.

Для набуття українського громадянства потрібно буде подати декларацію про визнання себе громадянином України й виконати деякі вимоги. Серед них – знання української мови та історії, Конституції, встановлений термін проживання. Пільгові умови передбачені для іноземців, які за контрактом служать у Збройних силах України в період воєнного стану. Їм достатньо одного року служби, щоб отримати громадянство України. Також за спрощеною процедурою зможуть оформити громадянство родичі військовослужбовців, які загинули або продовжують захищати країну.

Водночас закон забороняє мати російське, білоруське та громадянство інших країн, визнаних агресорами або окупантами, і не поширюється на громадян цих країн.

Уряд також регулюватиме питання виконання військового обов’язку, пенсійного забезпечення і соціальної допомоги, безкоштовної медичної допомоги, сплати податків.