Світле Христове Воскресіння, Пасха, одне з найшанованіших і найочікуваніших свят для всіх християн. Воно іменується Церквою «Святом із свят і Торжеством із торжеств» не випадково, адже завдяки викупній смерті та Воскресінню Христа, смерть втратила владу над людством і ворота Раю знову відкрилися людині. В знак цієї великої події всю Пасхальну седмицю Царські Врата у храмі відкриті, і кожен день називається світлим. А Воскресіння Ісуса Христа є основою віри для мільйонів людей у світі.
Пасха – перехідне, або, як ще кажуть, рухоме свято, яке не має сталої дати у календарі. Для католиків і православних воно є найважливішим, але дата його святкування не співпадає, хоча визначається за єдиними принципом: свято відзначається у першу неділю після першого повного місяця, який настає після весняного рівнодення. Історично це правило було затверджено ще у 325 році н.е. Першим Нікейським собором. Але православні і греко-католики користується юліанським календарем, тоді як римо-католики і більшість протестантських громад – григоріанським. Тому найчастіше католики відзначають його на тиждень раніше, хоча, буває, святкуємо і разом.
Пасха також і культурна традиція, яка передається з покоління у покоління. Вона має глибокі історичні корені, поєднуючи юдейську традицію виходу з єгипетського рабства, християнське свято Воскресіння Христового, і язичницьке свято весняного сонця. Формування пасхальних звичаїв відбувалося поступово. Частина з них - у церковному середовищі, частина – у родинному і громадському побуті. З роками навколо Пасхи склалася цілісна система символів, дій, страв, привітань, обрядів, які допомагали не лише пам’ятати про важливість дня, а і проживати його всім серцем. Саме тому сьогодні Пасха сприймається і як духовне свято, і як частина культурної пам’яті.
Кожен народ святкує його по-своєму, але в українців і наших найближчих сусідів - поляків, чехів, болгар, словаків є багато спільного у відзначенні свята. Як в Україні до війни це – вихідний день, а у деяких країнах до неділі додається ще і понеділок. Підготовка до свята починається з Великого посту, який триває сорок днів, а останній тиждень перед святом має особливе значення. В Україні і Чехії він називається Страстний тиждень - (Pašijový týden) - чеською у Польщі – Великий тиждень (Wielki Tydzień), Страстната седмица – у Болгарії. І кожен з днів тижня має особливе значення. А потім настає субота коли до костелів і церков несуть освячувати пасхальні кошики. Ця традиція символізує достаток і благословення. В них обов’язково кладуть обрядовий хліб. В Україні це - паска, у Чехії і Словаччині – мазанець, у Польщі – бабка великодня і козунак у Болгарії, м’ясні продукти, сир, хрін. Освячують також і яйця, які декорують традиційними малюнками, що символізують життя і сонце. Традиції розфарбовування яєць найбільш поширені Україні і Польщі. Використовуються найрізноманітніші техніки. Найдавніша з них – батикова, коли візерунок наноситься за допомогою воску, дряпанки – яйце фарбують, а потім видряпують візерунок, крапанки – воском наносять візерунок за допомогою крапельок та інші. Чехи та словаки також фарбують яйця, які називаються красліце. Після повернення з урочистої служби сім’ї збираються за святковим столом і перший шматок їдять саме з пасхального кошика, починаючи зі свяченого яйця.
Існує багато великодніх розваг. Спільним для наших народів є обливний понеділок – весела традицію обливання водою, яка символізує очищення та початок нового життя. У Чехії у понеділок хлопці символічно б’ють дівчат сплетеними вербовими гілками, прикрашеними стрічками, щоб передати їм здоров’я, енергію на весь рік, і отримують солодощі. Це називається помлазка (pomlázka). Теж саме роблять і у Словаччині. Одразу згадується український звичай Вербної неділі: «Не я б’ю - верба б’є. За тиждень - Великдень». У Болгарії ж, як і в Україні, традиційно б’ються крашанками, і перемагає той, чиє яйце залишилось цілим.
У східних і західних слов’ян традиції розвивалися трохи по-різному, але суть залишилася спільною – свято оновлення, світла і перемоги життя. В українців воно називається Великдень, у болгар – Великден. Це переклад з грецької «μεγάλη ἡμέρα» (великий день), а от у західнослов’янських мовах «день» трансформувався на «ніч»: Польща — Wielkanoc, Чехія — Velikonoce, Словаччина — Velika noč. І у цьому є певний сенс, адже подія Воскресіння Ісуса Христа відбулася вночі. Та як би там не було, Пасха це – символ перемоги життя над смертю, добра над злом і другого шансу для людства, час надії, бо навіть після найтемніших часів приходить світло.
