Мільйони громадян України через війну змушені перебувати за межами держави. Проте робота за кордоном не означає втрату пенсійного стажу. Він може бути зарахований до страхового стажу в Україні. Страховий стаж – це період, протягом якого за людину було сплачено страхові внески. Головний принцип простий: якщо ви працювали офіційно і за вас сплачували внески до пенсійної системи іншої держави, то ці періоди можуть бути враховані для визнання права на українську пенсію за віком. Цей період роботи повинен визнаватися страховим або трудовим стажем у тій країні, де ви працювали, і має бути підтверджений документами відповідної держави.
Умовно можна виділити три рівні захисту пенсійних прав.
1. Українське законодавство гарантує зарахування підтвердженого іноземного стажу для визначення права на пенсію за віком.
2. Наявні двосторонні міжнародні угоди про пенсійне забезпечення визначають, хто і в якому обсязі платитиме пенсію.
3. Страховий стаж нараховується за внутрішніми правилами кожної країни – це формула розрахунку, мінімальні розміри, індексація тощо.
Важливо враховувати кілька моментів:
- угоди зазвичай поширюються на пенсії за віком, по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника;
- спеціальні пенсії (за вислугу років, деякі професійні, чорнобильські) найчастіше не охоплюються міжнародними домовленостями;
- нові правила дозволяють зарахувати також стаж, набутий у країнах, з якими нема угод про пенсійне забезпечення;
- страховий стаж, набутий за межами України, враховується лише для набуття права на пенсію і, як правило, не впливає на розмір виплат.
Україна уклала міжнародні договори з 15-ма країнами за двома принципами, які кардинально відрізняються підходом до нарахування пенсій.
Пропорційний принцип: співпраця з ЄС. Угоди укладено з Болгарією, Естонією, Латвією, Литвою, Іспанією, Польщею, Португалією, Словаччиною та Чехією – загалом 9 держав Євросоюзу. Згідно з договорами:
- кожна країна самостійно нараховує та виплачує пенсію за стаж, набутий на її території;
- українська пенсія складається з частин від різних держав;
- кожна частина розраховується за національними нормами та правилами відповідної країни;
- виплати здійснюються за місцем проживання пенсіонера;
- при переїзді між країнами набуті права зберігаються.
Призначення таких виплат відбувається після обміну документами та інформацією між Пенсійним фондом України (ПФУ) і пенсійним відомством іншої держави.
Наприклад: якщо ви працювали 15 років в Україні й 10 років у Польщі, то отримуватимете дві частини пенсії – українську (за 15 років) та польську (за 10 років) – кожну за відповідними національними стандартами.
Територіальний принцип: угоди з сусідніми країнами. Країни-учасниці – Азербайджан, Грузія, Молдова, Угорщина, Румунія та Монголія (загалом 6 держав). У цьому випадку:
- країна проживання бере на себе всі витрати на пенсійне забезпечення;
- стаж з інших країн зараховується повністю при призначенні пенсії, і ви отримуєте одну пенсію від країни;
- при переїзді відповідальність переходить до нової країни проживання;
- потрібна довідка про внески з 2004 року;
Наприклад: якщо ви працювали в Україні та Молдові, а потім переїхали до Румунії, то Румунія буде виплачувати вам пенсію згідно зі своїм законодавством, враховуючи весь стаж із трьох країн.
Підстава для виходу на пенсію в Україні – наявність необхідної кількості страхового стажу, а не досягнення 60-річного віку. У 2026 році:
- для пенсії після 60 років необхідно мати не менше 33 років страхового стажу;
- для виходу на пенсію після 63 років – мінімум 23 роки;
- для пенсії після 65 років – щонайменше 15 років.
Слід врахувати, що Пенсійний фонд України не отримує даних про роботу за кордоном автоматично. Майбутній пенсіонер повинен самостійно ініціювати цей процес. Без поданої заяви та підтверджувальних документів іноземний стаж просто не буде врахований.
Для зарахування іноземного стажу людина має надати до територіального органу Пенсійного фонду України відповідні документи. Йдеться про довідки з місця роботи, трудові договори, виписки чи інші офіційні документи, які підтверджують, що період роботи був зарахований до страхового стажу у відповідності до законодавства цієї держави.
Такі документи визнаються дійсними в Україні за умови легалізації, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами. Інформацію про порядок легалізації можна отримати на офіційній сторінці посольства України в країні їх видачі. Якщо ж поданих документів недостатньо або вони відсутні, слід подати заяву до територіального органу Пенсійного фонду, а він направить запит через Міністерство закордонних справ України до органів пенсійного забезпечення іншої держави.
Отже, треба працювати офіційно та зберігати всі документи, що стосуються роботи і сплати страхових внесків за кордоном, не сподіватися на автоматичне врахування стажу без документів і не відкладати оформлення довідок до виходу на пенсію, а активно збирати й готувати документальну базу.
Є ще один спосіб накопичення страхового стажу. Це добровільна сплата внесків до Пенсійного фонду України. Для цього треба бути зареєстрованим у Реєстрі застрахованих осіб і не бути пенсіонером. Внески сплачувати можна навіть якщо ви офіційно працевлаштовані за кордоном або взагалі не маєте доходу в Україні. Добровільні внески можна сплачувати не лише за себе. Наприклад, діти можуть сплачувати за батьків.
Розмір і частота платежів ви визначаєте самостійно. Однак щоб місяць зарахувався до стажу, сума за місяць має бути не меншою за мінімальний страховий внесок – 22% від мінімальної зарплати. Для цього на порталі Пенсійного фонду потрібно обрати розділ «Договір на добровільну участь», заповнити форму та підписати її кваліфікованим електронним підписом. Після цього вносите платежі у зручний час – карткою.
Цей матеріал має ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. У разі потреби у правовій допомозі або тлумаченні законодавства слід звернутися до кваліфікованих юристів, які спеціалізуються на пенсійному праві.
