Права громадян на працю, у тому числі людей з інвалідністю,
закріплені у статті 43 Конституції України, у якій, зокрема, визначено:
«…кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на
життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується”.
Обов’язок роботодавців надавати інвалідам роботу передбачено статтею
172 Кодексу законів про працю. Згідно із Законом України «Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №
875-XII, держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами
можливості.
Серед гарантій, що надаються працівникам-інвалідам, можна виділити
ті, що пов’язані із укладенням та розірванням трудового договору.
Так, при прийомі на роботу не встановлюються випробування для
інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації
медико-соціальної експертизи;
інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на
роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається
інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України
”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Роботодавець повинен пам’ятати: за бажанням працівника-інваліда або
за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може
встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня
(неповного робочого тижня) та пільгові умови праці.
Також роботодавцю варто знати: на відміну від звичайних працівників,
працівники-інваліди, які недавно влаштувалися на роботу та ще не
відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть
скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної
тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної
роботи на цьому підприємстві.
Тривалість щорічної основної відпустки для працівників-інвалідів становить:
для інвалідів I і II груп — 30 календарних днів,
для інвалідів III групи — 26 календарних днів.
Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30
календарних днів щорічно надається інвалідам III групи, тривалістю до
60 календарних днів щорічно — інвалідам I та II груп.
До виконання роботи в нічний час, до надурочних робіт інваліди
можуть залучатись лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить
медичним рекомендаціям.
Також, за бажанням працівника-інваліда, роботодавець може перевести
його на легшу роботу. Переведення на легшу роботу працівника-інваліда
відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем
термін або без обмеження такого терміну з дотриманням рекомендацій
МСЕК.
За працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з
дня переведення має зберігатися попередня середня заробітна плата.
У деяких, передбачених законодавством, випадках на весь час
виконання менше оплачуваної роботи може зберігатися попередня середня
заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний
організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів
відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їхнє прохання
неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові
умови праці.
Деталі на: http://soiu.com.ua/news-808