Процюк Степан. Аналіз крові. — К.: Грані-Т, 2010. — 144 с. (Серія «De profundis»)
Чи можливо збагнути природу людських комплексів? Де шукати справжні причини наших найпарадоксальніших учинків, слів, думок? Чому в кожному іноді проступають риси, які нерідко вражають нас самих? Чи психоаналіз — панацея, чи лише перша і не завжди безпечна спроба проникнути в найбільшу таємницю людини — таємницю її психіки?
Усі ці й чимало інших гострих питань порушує на сторінках своєї нової книжки відомий письменник Степан Процюк, який тривалий час активно цікавиться психоаналізом, чи то пак, як він сам це означує, «душезнавством».
Дерева на дахах: роман / О. К. Вільчинський; худож.-офор- млювач О. М. Артеменко. — Харків: Фоліо, 2010. — 345 с. — (Графіті).
Олександр Вільчинський (нар. 1963 р.) — прозаїк, есеїст, автор кількох книжок прози, серед яких романи «Суто літературне вбивство», «Останній герой», «Віаґра для мера». Живе і працює в Тернополі.
Роман «Дерева на дахах» — це не тільки оповідь про життєві пошуки «неспокійної» людини, «героя свого часу» — Якова Довганя, бунтівника із довгим сивим хвостом і кільчиком у вусі. Це насамперед роман про Місто, про Тернопіль, що схожий на кораблик, про тернопільські будинки, схожі на кораблики, і про тернопільські кораблики, схожі на будинки, на дахах яких, до того ж, ще й ростуть дерева. Про тернопільську забігайлівку «для інтелектуалів і митців» «Пінгвін», а також про будинки, дерева та забігайлівки в інших містах, про одвічні стосунки між митцем і алкоголем, а ще про котів, чоловічу дружбу і справжню любов до Жінки. Чи то пак, до жінок. Словом, усім українським інтелектуалам, хто так і не дочитав «Улісс» Джойса, присвячується...
В малому місті живуть три подруги. Правда, одна з них мала би жити в Київській Русі, аж у часи поганства, друга в неї не вірить, а третя — надто зайнята своїми химерами.
Книжкові уявлення про життя швидко ламаються в світі зачуханого передмістя, де повно злості, бруду, де є смерть, де дівчата вагітніють в 15 років, де тих, хто не напивається, не палить і не носить такого, як всі, светра, люто б'ють. І жити так не хочеться. Можливо, краще там, де Лісовик, Мрець, Тінь, Перелесник і Дух Міста?
Вони можуть затулити дівчинці не лише мешканців району, але й інших людей — хлопців-математиків, молодих пожежників і акторів обласного театру.
Одне слово, ця книга — просто про життя і... про все інше.
ISBN 978-966-03-5101-1 (Графіті).
Оповідання і повість, що складають нову збірку О. Ірванця «Загальний аналіз», написані протягом останнього десятиліття. Цвинтар, приміська електричка, підземелля Київського метрополітену, кручі над Дніпром — ось декорації, у яких відбувається дія. Велетенська ящірка Очамимря, що залюбки ковтає людей, львівський нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея, медсестри і санітари психоневрологічного відділення лікарні, які мають безмежну владу над хворими, — це персонажі творів О. Ірванця, що фантасмагорично віддзеркалюють наш з вами реальний світ.
Роздобудько I.
Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя / Худож.-оформлювач І. В. Осіпов. – Харків: Фоліо, 2009. – 287 с. – (Література).
Ірен Роздобудько – автор, що успішно працює в різних жанрах. Про це свідчать її неодноразові перемоги у Всеукраїнському конкурсі «Коронація слова». У 2005 році у видавництві «Фоліо» вийшов її роман «Ґудзик», за який вона отримала першу премію цього конкурсу. Ірен – не лише письменник та поет, але й художник. У цьому ви можете переконатися, переглянувши її досконалі малюнки, розміщені в цьому виданні.
Новий роман Ірен Роздобудько «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» захоплює читача вже з перших сторінок незвичністю сюжетних ліній, алегоричністю образів та ситуацій. Життєві історії людей, яких головна героїня вислуховує за службовим обов'язком, так захоплюють молоду жінку, що вона не помічає: вона й сама є об'єктом спостереження...
Мельничук Б.
Суд без суду. – Львів: Л А «Піраміда», 2010. – 400 с.
Нову книжку тернопільського письменника, лауреата кількох всеукраїнських літературних премій склали його кращі новели, написані впродовж останніх років. Ці тексти відзначаються глибоким психологізмом, динамічними сюжетами, несподіваними фіналами, що допомагає по-іншому подивитися на героїв, їхнє моральне життя, вимогливо оцінити їхні вчинки. Автор логічним викладом художнього твору доводить: суд за скоєне наперекір Божим законам – неминучий.
Іздрик Ю.Р.
Таке. – Харків: Видавницво «Клуб сімейного дозвілля», 2010. – 271 с.
Це книга про чоловіків і жінок, про звірят і птахів, а також про рослини, вітер, кольори, звуки, запахи та інші Господні дари. Коротше, про ТАКЕ.
Даниленко В.
Капелюх Сікорського. – Львів: ЛА «Піраміда», 2010. - 290 с.
Через затримку авіарейсів у засніженому аеропорту «Бориспіль» зустрічаються двоє незнайомих чоловіків. Чекаючи, коли дозволять польоти, один із них розповідає неймовірну історію, як на успіх видатного авіаконструктора вплинули жінка і капелюх.
Насичений реальними фактами, що розкривають біографію видатної особистості і характер епохи, роман «Капелюх Сікорського» – це історія кохання, яке переросло у захоплення повітряною технікою. Саме цій невідомій сторінці потаємного життя майбутнього конструктора з жінкою має завдячувати світ появою гелікоптера.
Роман про дивовижне кохання юного Ігоря Сікорського та Кароліни Гулій, почуття до якої він проніс через усе життя, про емігрування «одержимих» людей з України, малоросійські комплекси та успішних українців, які віддали свій талант чужим країнам.