вівторок, 12 січня 2016 р.

10 найкращих українських книг часів незалежності

Ліна Костенко “Записки українського самашедшого”
Перший прозовий роман Ліни Костенко – це суміш художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Книга про наболіле 35-річного комп’ютерного програміста, який переживає особисту драму та прагне подолати прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.

Макс Кідрук “Бот”
Перший український техно-трилер, який сколихнув простір сучасної української літератури. У романі поєднуються сучасні технології, психологія та «екшн». Події розгортаються навколо звичайного українського програміста, що працює над розробкою ігрових ботів. Великі гроші спокусили хлопця на пошуки віддаленої лабораторії у складі міжнародної наукової групи. Однак його чекають зовсім не тисячі доларів, а справжні смертельні пригоди…

Сергій Жадан “Ворошиловград”
Роман, що отримав премію «Книга десятиліття від BBC», розповідає про молоду людину, яку обставини виштовхують із звичних буднів: треба повертатися до рідного міста, бо раптом безслідно зник брат, а на його бізнес претендують якісь невідомі. Соціальний та реалістичний «Ворошиловград» по самі вінця наповнений пригодами, розмовами, метафорами та багатьма іншими важливими деталями.

Марія Матіос “Солодка Даруся”
Роман, який справедливо названий «трагедією, адекватною історії XX століття», а його героїня Даруся – «образом майже біблійним». У цій драмі «на три життя» немає нічого однозначного: ні персонажів, ні обставин, ні розв’язки. В романі немає епохальних людей чи подій, позитивних чи негативних героїв, але, як стверджує критика, «коли читаєш цю книгу, болить серце».

Ірен Роздобудько “Гудзик”
Психологічна драма, що містить багато нашарувань, сюжетних колізій і героїв. Це роман про любов, вірність і зраду. Про те, що ніколи не варто оглядатися назад, а цінувати те, що існує поруч із тобою — сьогодні і назавжди. А головна ідея твору така: велике щастя або велика трагедія може початися з найменшої деталі, з гудзика, який так легко загубити, а потім шукати все життя..

Василь Шкляр “Маруся”
Історія, що стала національним бестселером, розповідає про тендітну золотоволосу дівчину, яка, здається, мала б прожити інше життя. Але… Не такі то були часи. На дворі бурхливий 1919 рік – один із найбурхливіших в історії України. Майбутнє країни завмерло на  вагах долі. Тому після загибелі братів, отаманів української повстанської армії, 16-річна гімназистка Саша Соколовська бере до рук зброю і стає на чолі тисячного війська. Відтепер вона – отаман Маруся. Жінка-легенда, ім’я якої сповнює жахом ворогів.

Тарас Прохасько “Лексикон таємних знань”
Збірка повістей і новел, об’єднаних одним стилем і логікою. Їх можна читати окремо, або як єдине ціле. «Хендбук» сучасного українського інтелектуала. Це спроба пізнати світ через органи почуттів. Прохасько немовби спеціально грає передаванням запахів, кольору, дотиків і форм. Тут народжується кохання і зрада, і все відбувається на тлі осені, яка є початком і кінцем всього сущого, всього, що дає життя, або вірогідно, самого життя.
 Софія Андрухович “Фелікс Австрія”
Події роману відбуваються у місті Станіславові кінця ХІХ – початку ХХ століття. На околиці «щасливої Австрії» живуть, страждають, закохуються, займаються наукою, захоплюються обманними виступами знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і приховують таємниці наші земляки. Головна ж лінія твору – життя і непересічна доля двох неабияких жінок.
Юрій Винничук “Танго смерті”
Події розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової війни четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь–яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.

Володимир Лис “Соло для Соломії”
Одна з найкращих родинних саг в історії сучасної української літератури. Карколомні події ХХ століття – війна, примусова колективізація – події, що назавжди змінили не тільки людей, а й Україну. Та у межах історії країни це лише пункт статистичних даних, за яким немає нічого, окрім чисел. А як щодо історії однієї людини, жінки, котра прагнула звичайного земного щастя, її нездійсненних мрій та боротьби за себе?