середу, 21 жовтня 2020 р.

Лікарські рослини у народній медицині

 


Р
ослини - цілителі

В глибоку давнину люди помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню. Так поступово почала розвиватись народна медицина.

Колись існувало багато повір'їв, зв’язаних з лікарськими рослинами. Наприклад, люди вірили, що тільки казкові красуні – дівчата, які ходять по горах, знають про лікувальну силу кожної рослини і передають "секрети" лікування лише ворожбитам. Якщо секрет стане загальновідомим, рослина втратить свою цілющу силу.

Народне прислів’я каже: Купити можна все, не можна купити здоров’я. Здоров’я – найдорожче, людина завжди дбала про своє здоров’я, тому з давніх-давен користувалися народною медициною.

Лікарські рослини у нас називають зіллям. В Прикарпатті є до 350 видів. Вміння користуватися зіллям передалось від ваших бабусь, а від них – до мам.

Лікарська сировина наготовлялась у визначений "сильний" час, коли рослина цвіте. Здавна вважалося, що найкращий час збирання звіробою, полину, любистку, лопуха, м’яти, деревію, материнки та деяких інших трав – в ніч під свято Івана Купала або рано-вранці. Трави, зібрані в цю ніч, мають лікувальну силу.

Зілля збирають влітку. Бруньки збирають ранньою весною, коли вони повністю набубнявіють, тобто коли в рослині почнеться сокорух. Кору збирають також весною, з настанням сокоруху, до розпускання листків.

Лише в кінці літа, на початку осені копають коріння, бо саме в цей час воно набирає найбільшої сили.

Трави і здоров’я… Який взаємозв’язок? Давно відомо що багато з них володіють речовинами з цілющими якостями. Ці трави звуться лікарськими і використовуються при лікуванні різних захворювань. Практично здоровій людині трави допоможуть зберегти бадьорість і працездатність.


Барвінок хрещатий.
В цієї квітки п’ять пелюсток. В народі говорять: перша пелюстка – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

     

У народній медицині трава барвінку здавна застосовується при дизентерії, туберкульозі легенів, кровотечах. Відваром трави користуються для полоскання горла.


Первоцвіт
цвіте ранньою весною жовтим кольором. Можна його зустріти в нашому лісі на полянах, у дубових лісах. Коли я кашляю, бабуся дає мені пити чай з первоцвіту.


Звіробій.
Це ліки, як кажуть у народі, від дев’яноста дев’яти хвороб. Спиртові настої вживають для збудження апетиту, при захворюванні шлунку. Розведену водою настойку використовують для полоскання горла. Застосовують звіробій проти ангіни, ревматизму, грипу, запалення печінки і нирок, головного болю.


Материнка.
Застосовують, як потогінний і відхаркувальний засіб, що поліпшує діяльність кишково-шлункового тракту. Настій материнки, який додають у ванну чудово діє проти головного болю, золотухи, рахіту, різних запалень шкіри.


Подорожник.
А в народі називають "бабака". Росте, як бур’ян вздовж шляхів, біля жител. Листок подорожника очищає рани, прискорює їх загоєння. Якщо прикласти листок бабки до рани, то на другий день перестає боліти.


Деревій
відомий як кровоспинний знезаражувальний засіб. Лікують ним і виразкову хворобу шлунка, гастрити.


Волошка синя
, як літнє небо, є постійним супутником жита. В народній медицині цю рослину використовують при запаленні нирок, застудних захворюваннях, кашлю, болях у шлунку, при гарячці.


Чистотілом користуються з давніх-давен.
Рослина затримує ріст деяких злоякісних пухлин. Зменшує і заспокоює болі, загоює рани, виводить бородавки та мозолі.

З історії відомо, що в Древньому Римі жив письменник і вчений Пліній Старший. У нього є оповідання, про те як ластівка-мати лікувала своїх діток, які втратили зір, чистотілом. З тих пір чистотіл має ще назву "трава ластівки".


Кропива
має сечогінні, послаблю вальні, антисептичні, протизапальні, знеболювальні, кровоочисні, кровоспинні та ранозагоювальні властивості. Відвар кропиви застосовують при хворобі печінки та жовчних шляхів, дезинтерії, простудних захворюваннях.


Шипшина має багато вітамінів.
З неї роблять препарати, сиропи, що лікують запалення печінки і жовчного міхура. Настій із самої шкірочки плодів шипшини вживають при запаленні сечового міхура, каменях і піску в нирках.

Та не всяка рослина є лікувальною. У природі зустрічаються дуже багато отруйних рослин, від яких можна загинути. Це вовчі ягоди, жовтець, вороняче око, блекота. Їх треба знати і остерігатися.

Дуже багато корисних рослин від недбалого поводження з ними людини у нас зовсім зникли або знаходяться на межі знищення. Вони занесені до Червоної книги. Вона в Україні видана 1976 року.


Дика лісова красуня - ожина

Якщо вам доведеться побувати в лісі і натрапити на ожиновий кущ, крім ягід, якими, звичайно, кожен любить поласувати, нарвіть і насушіть листя ожини. Викопайте також невеличкий корінець так, щоб не пошкодити кущик. Листя має в’яжучі, потогінні, кровоспинні і протизапальні властивості, поліпшує перистальтику кишок, а корені діють сечогінне і протизапальне.

Тихо в диких заростях ожини. Тільки раптом зашарудить опалим листям на землі якийсь лісовий звірок. І птахам, і маленьким звірятам затишно й безпечно біля куща ожини. Адже він добряче поколе того, хто напрямки сунеться на його гілки. Дістанеться й ведмедю, який любить поласувати лісовими ягодами. Певно тому й зберігає свої цілющі властивості ожиновий кущик, бо такий недоторканий.

На присадибний ділянках почали саджати ожину з кінця ХІХ століття, але промислових плантацій немає й досі, хоча з плодів ожини готують настойки, вина, кондитерські вироби.

В науковій медицині ожину сизу зовсім не знають. Зате народ застосовує її дуже широко.

Стиглі плоди вживають при простудах. Це гарний потогінний засіб, свіжі ягоди насичують організм вітамінами, а недостиглі збуджують діяльність органів травлення, діють як в’яжучий засіб при діареї.

Народний досвід зберігає багато відомостей про застосування ожини при різних хворобах. Настій з листя лікує людей, хворих на розлад нервової системи і серце, примочки цього настою допомагають загоїти рани.

Кому доведеться покуштувати ожиновий мед, який бджоли збирають на кущі з білих квіток, той довго пам’ятатиме чарівний смак цієї прозорої і світлої рідини. Ожиновий мед має високі лікувальні властивості, він сприяє швидкому одужанню при простуді, тамує кашель.

Через незначний вміст вуглеводів ожину рекомендують вживати хворому на діабет.


Калина

Калина – це улюблена рослина наших предків з-перед віків, залишалася вона такою улюбленою і в наші дні. Можливо, що в доісторичні часи калина була священною, чарівною. У наші часи калина прибрала численну символіку, зокрема в Україні.

Калину здавна вирощують у садах, парках, лісопарках. Це харчова, лікарська, медоносна та декоративна рослина. Плоди калини споживають після перших приморозків, коли вони втрачають гіркуватий присмак. З них на Україні здавна готують варення, повидло, компоти, киселі, мармелад, а також пастилу, начинку для цукерок, муси, екстракти, приправи до м’ясних страв, чайно-кавовий сурогат. Добрі і смачні з калини і традиційні українські вареники та пиріжки. Калина – пізньовесняний медонос та фарбувальна рослина.

З її деревини виготовляють музичні інструменти.

В народній медицині використовують кору калини і плоди. Їх застосовують при шлункових хворобах, при простудах, при хворобах внутрішніх органів. Ягоди містять вітамін С і застосовуються у вітамінних наборах (чаях), а також посилюють скорочення серця, підвищують діурез тощо.

Рослина досить декоративна, особливо під час цвітіння та достигання плодів. Особливо ціниться декоративна форма калини – бульденеж з великими, махровими, повними сніжно-білими, кулястими суцвіттями.


Дуб в житті нашого народу

Стародавні слов’яни, наші предки, молилися деревам, а особливо дуплявим, поклонялись березам, липам, дубам. Під захистом предковічних лісів слов’яни виконували свої таємничі обряди. Крім того, вони мали священні дерева на полях, дорогах і поміж селами. Найсвятішим вважався старий дуб; ніяка жертва не була принесена без того, щоб не оздобити її гіллям священного дуба. Найважливіші обряди виконувалися під дубами... Вінки, як оздоба – це теж залишок звичаїв давнини. Вінки плели з тих дерев, які присвячувалися божествам. Звідси пішов звичай увінчувати дубовими вінками відомих, заслужених людей... Так пише в своїй книзі "Звичаї нашого народу" Олекса Воропай.

Під могутніми дубами збирались на відпочинок і на свої козацькі ради – запорозькі козаки.

Калина і верба на Україні найбільш опоетизовані, оспівані рослини. Але і про дуба є дуже багато пісень, легенд, переказів, приказок, загадок, прислів’їв, коломийок.

В народній медицині кора дуба успішно застосовується для лікування багатьох хвороб. Наші предки давно підмітили в’яжучі і кровоспинні властивості дубової кори. Відвар її вживається для полоскання ротової порожнини при хворобах зубів, ангінах, запаленнях слизової оболонки.

Також відваром кори роблять примочки, промивання при деяких шкірних захворюваннях та хірургічних втручаннях. В народній медицині відвар з кори застосовується при лікуванні фурункулів, чиряків на шиї. Для цього рушник змочують відваром і обв’язують шию.

Крім того відваром з кори лікують обморожені та попечені місця; п'ють при кровохарканні.

Сушені жолуді, очищені від лушпиння і потовчені на порошок, вживають при захворюванні сечового міхура і при поносах. З вилущених і піджарених жолудів готують шлункову каву, якою лікують рахіт, анемію тощо. Вона корисна також нервовохворим.

Проте, вживати жолуді потрібно обережно, оскільки вони у великій кількості отруйні.

Збирають кору тільки з молодих пагонів і з тонких стовбурів. Найкраще це робити ранньою весною під час сокоруху. Сушити кору потрібно під накриттям.

Жолуді збирають у жовтні.

Рослини в народній медицині

Лікарські рослини. В народній медицині вони здавна успішно використовуються для лікування багатьох хвороб. Людей, які знаються на цілющих травах, дуже поважали в Україні, адже вони повертали людям найдорожчий скарб – здоров’я.

Ще в часи Київської Русі особливої популярності зажив серед простого народу рукописний трактат лікування травами, що його уклала онука Володимира Мономаха Євпраксія. Використавши багатий народний досвід, вона узагальнила найдоцільніші рецепти, що ними послуговувалися люди.

За легендою, коли Бог вигнав за гріх Адама і Єву з раю, то сказав: "Якщо ви такі неслухняні й розумніші за мене, самі й лікуйтеся від недуг". І розсипав на землю насіння різних цілющих трав. І відшукують люди цілющі трави для зцілення від недуг. В народній медицині використовуються тільки в Україні понад 200 лікарських рослин, а в науковій – значно менше.

Тому в останні роки багато уваги звертають науковці, фітотерапевти, лікарі вивченню багатого тисячолітнього досвіду нашого народу, збираючи в народних знавців, цілителів відомості про лікування травами. Перевага трав над хімічними препаратами в тому, що при високій ефективності лікування вони не дають побічного негативного впливу на організм.

Ця інформація носить рекомендаційний характер.

Список літератури:

1.Лікарські плодоягідні рослини [Текст] / Г. Ф. Яцук [та ін.]. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2012. - 94, [1] с.

 2. Носаль, Михайло Андрійович. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі [Текст]. Кн. 1 / М. А. Носаль, І. М. Носаль. - Житомир : Полісся, 1991. - 92, [4] с.

3. Гарбарець, Михайло Олексійович.  Лікарські рослини для вашого здоров'я [Текст] : довідник / М. О. Гарбарець, Н. М. Гарбарець. - Вид. 2-ге, випр. і допов. - Тернопіль : Богдан, 2010. - 283, [32] с.

4. Мамчур, Ф. І. Лікарські рослини на присадибній ділянці [Текст] / Ф. І. Мамчур, Я. Д. Гладун. - 3-тє вид., стереотип. - Київ : Урожай, 1993. - 123, [2] с.

5.Поліщук, Євген.  Лікарські рослини. Застереження допитливого лікаря [Текст] / Є. Поліщук. - Київ : Дім, сад, город, 2013. - 67, [1] с.

6. Носаль, Іван Михайлович.   Від рослини - до людини. Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України [Текст] / І. М. Носаль ; худож. І. О. Ком'яхова. - Київ : Веселка, 1995. - 605, [1] с.

7. Носаль, Михайло Андрійович.  Лікарські рослини і способи їх застосування в народі [Текст]. Кн. 1 / М. А. Носаль, І. М. Носаль. - Житомир : Полісся, 1991. - 92, [4] с.

Особливий світ Джанні Родарі


До сторічного ювілею Джанні Родарі

Твори відомого італійського письменника Джанні Родарі  широко відомі широкому загалу читачів, ними зачитуються і дорослі, і діти. Він, як і кожна дитина,  жив мрією про незвичайне й таємниче, був переконаний, що цікаві історії та казки допомагають людям стати кращими, добрішими.

Джа́нні Рода́рі  народився 23 жовтня 1920 року, м. Оменья, Італія біля підніжжя Альп.

Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Після закінчення школи Джанні поступив до семінарії, провчився там три роки і отримав диплом вчителя. У віці сімнадцяти років він вже почав викладати у початкових класах в селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і також цікавився літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд.  Учителювання перервала війна: Родарі  пішов воювати з фашистами в лаві Опору. Після війни він став журналістом. Його матеріали на тему виховання й дитячої психології, бесіди з батьками й педагогами друкувалися в газетах  Мілану  і Риму.


Народження Джанні Родарі як дитячого поета й  письменника  пов’язане роботою в газеті італійських комуністів « Уніта» ( Єднання).  Одного разу головний редактор запропонував  молодому журналісту  організувати на сторінках  журналу веселий куточок для дітей. У заснованому у 1948 році «Куточку для малят» майбутній письменник почав друкувати вірші для дітей. Успіх був великий. Захопленні читачі засипали редакцію листами. Редакція запропонувала створити додаток до газети – щотижневий дитячий журнал «Піоньєре». Саме там на, на його сторінках, уперше було надруковано повість- казку « Пригоди Цибуліно».

Джанні Родарі дав нове життя самому жанру літературної казки Він невимушено приніс у казку сучасне життя з його незвичними для цього жанру проблемами.


Діти й дорослі всього світу знають і люблять його твори: «Книга філастроке», «Книга веселих віршів», «Пригоди Цибуліно», « Подорож Голубої Стріли», «Джельсаміно в Країні брехунів» « Казки по телефону» тощо.


Літературна доля Родарі парадоксальна. На батьківщині письменника недооцінювали значення літератури для дітей загалом і творчості Родарі зокрема. У 50-х роках його вірші та казки отримали  широке визнання дітей і дорослих за кордоном. Починаючи з 60-х років виходять збірки казок і віршів Джанні Родарі як дитячого письменника. У 1970 році на превеликий подив усієї Італії йому присудили найпочеснішу нагороду  в галузі дитячої літератури – Міжнародну премію імені Г.К. Андерсена.


Джанні Родарі – цей талановитий письменник, якого люблять і знають у всьому світі – прожив лише 60 років.14 квітня 1980року після невдалої операції Джанні Родарі несподівано помер. Телеграму з висловленням співчуття його сім’ї прислав сам президент Італії.

Українською мовою твори Джанні Родарі перекладали А. Іллічевський, І. Корунець, І. Дзюба,  А.  Собуцький, М. Лукаш.

 

 

Список літератури:

 

Родари, Джанни.  Приключения Чиполлино [Текст] / Дж. Родари. - Харьков : Харьков-Новости, 1992. - 158, [1] с

Джанни Родари [Текст] : биобиблиогр. указ. / Всесоюз. гос. б-ка иностр. лит. им. М. И. Рудомино ; [сост. В. Т. Данченко, авт. вступ. ст., отв. ред. И. Г. Константинова]. - М. : [б. в.], 1991. - 254, [2] с.

    Григоренко, О. П. Урок з вивчення збірки Дж. Родарі "Казки по телефону" [Текст] / О. П. Григоренко // Зарубіжна література в школах України. - 2012. - № 10. - С. 39-40.

 Венгльовська, З.  Джанні Родарі - італійський дитячий письменник. Вірш "Листівки з видами міст" [Текст] / З. Венгльовська // Все для вчителя. - 2015. - № 4. - С. 4

 Ляшенко, І. М. Розвиток здібностей учнів до словесної творчості [Текст] / І. М. Ляшенко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2015. - № 4. - С. 23-25.

Жигунова, А. С.  Уроки з вивчення творів Джанні Родарі [Текст] / А. С. Жигунова // Зарубіжна література в школах України. - 2015. - № 7-8. - С. 84-87.

Завгородня, Л. І.  У казковому світі Джанні Родарі [Текст] : літературна вітальня до 95-річчя від дня народження письменника / Л. І. Завгородня // Зарубіжна література в школах України. - 2015. - № 7-8. - С. 72-76

Завгородня, Л. І.   У казковому світі Джанні Родарі [Текст] : літературна вітальня до 95-річчя від дня народження письменника / Л. І. Завгородня // Зарубіжна література в школах України. - 2015. - № 7-8. - С. 72-76

Григоренко, О. П.  Збірка Джанні Родарі "Казки по телефону" [Текст] : [урок] / О. П. Григоренко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2015. - № 7/8. - С. 55-56


Миргородська, Лідія Пригоди Цибуліно : театралізована вистава для старших дошкільнят за мотивами казки Джанні Родарі [Текст] / Лідія Миргородська // Дошкільне виховання. - 2015. - №9. - С. 35-39 

Завгородня, Л. І. У казковому світі Джанні Родарі [Текст] : літературна вітальня до 95-річчя від дня народження письменника / Л. І. Завгородня // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2015. - № 10. - С. 36-40

Губич, Галина. Джанні Родарі. "Листівки з видами міст". Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. 6-й клас [Текст] / Г. Губич // Зарубіжна література (Шкільний світ). - 2017. - № 2. - С. 39-42

 Юхновська, Наталія.  Методичне трансформування "Граматики фантазії" Джанні Родарі в сучасний урок зарубіжної літератури. Із досвіду роботи [Текст] / Наталія Юхновська // Всесвітня література в сучасній школі. - 2020. - № 1. - С. 11-17

Носова, Наталя.  "Світом мандруй, та додому повертайся". За віршем Дж. Родарі "Листівки з видами міст". Урок зарубіжної літератури. 6 клас [Текст] / Наталя Носова // Всесвітня література в сучасній школі. - 2020. - № 3. - С. 28-30.