Для багатьох українських авторів та авторок письменництво – не головна справа у житті. Художні книги пишуть історики, лікарі, вчителі, представники інших професій. І не обов’язково їхня творчість пов’язана з професійною діяльністю. Це люди, яким цікаво жити, які мають власні захоплення, діляться своїми здобутками з іншими.
Віктор Янкевич народився 25 листопада 1986 року в місті Кременець Тернопільської області. Юрист і економіст за освітою, працював бухгалтером, а з початком повномасштабного вторгнення служить у 44-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола.
Письменником Віктор Анатолійович мріяв стати з дитячих років. Спочатку писав вірші, можливо, трохи незграбні, про які зараз не хоче згадувати, проте зазначає, що досвід поета знадобився йому під час роботи над повістями й романами. Адже поет здатен вкласти в один вірш те, що прозаїк вкладає у книжку або великий розділ.
Книжки пишуться по-різному. У Віктора Янкевича найчастіше починається з ідеї. Це може бути будь-що: історія, яку хтось розповів, сюжет у новинах або щось інше. Потім декілька місяців іде на обдумування. За цей час з’являються персонажі, сюжет, а коли в голові викристалізовується цілісна картина, автор сідає і пише. Тому процес підготовки займає часу набагато більше, ніж безпосереднє написання книги.
Письменник говорить, що з дитинства любив заплутані історії, тому його улюблений жанр – детектив. У ньому може бути все: любов, комедія, життєва драма, і неодмінно – на фоні загадки. Тим більше, що вбивства є не в усіх книгах автора. Прогулюєшся собі з головним героєм, розслідуєш справу, десь плутаєшся, робиш помилки, виправляєш їх, і це цікаво. А те, що Віктор Анатолійович бухгалтер, насправді допомагає. Хоча, як він каже жартома, бухгалтерія – ще той детектив. Особливо коли під час підготовки звіту доводиться шукати дві копійки, які десь загубилися. А так, коли треба відпочити від написання нового тексту, Віктор Янкевич займається цифрами, звітами, зарплатою, балансом. А коли голова втомлюється від цифр – пише книги. Баланс потрібен не тільки у бухгалтерії, а й у житті.
В одному з інтерв’ю він згадує досвід польських історичних міст, які для популяризації свого міста і розвитку туризму запрошують до себе на певний час письменника, оплачують йому проживання, а той пише книжку, події якої відбуваються саме в цьому місті. Підтримуючи цю ідею, Віктор Янкевич написав повість «Відплата», де один із головних персонажів – його місто. У присвяті так і написано: «Кременцю, рідному місту, яке надихає». Вийшов не лише детектив, а й такий собі путівник, почитавши який, можна побачити Кременець як історичний, так і розважальний. Герої книг Віктора Янкевича діють також у Рівному, Черкасах, Львові та інших містах. А ще він хоче розповісти про Херсон, бо головна героїня декількох його книг, Юлія, родом звідти.
Наразі письменник на фронті. Був поранений. За свою службу влітку 2024 року отримав нагороду – Золотий хрест від Головнокомандувача Збройних сил України. У 2025 році вийшла книга Віктора Янкевича «Я не забуду». Вона про війну та людей війни. Про виживання і несправедливість, людяність і маленькі радощі життя, про рідних чужих людей. Написана в окопі під Роботиним навесні 2024-го, коли, за словами автора, по них летіло з неба все, що могло летіти, і присвячена всім, кого забрала ця клята війна. Відчуття, коли біль утрати розриває тебе зсередини і важко зрозуміти, прийняти, відпустити. А ще важче продовжувати жити далі. Але треба робити це заради тих, кого вже немає. Бо так потрібно не тільки нам, а і їм. Але відпустити не значить забути. І це головне гасло книги.
У письменника є сторінка в інстаграмі, де він публікує відео про своє життя військовослужбовця, ділиться роздумами на різні теми, розповідає про прочитані книжки.
Пропонуємо до вашої уваги книжки Віктора Янкевича, які можна взяти у відділі абонемента Чернігівської обласної універсальної бібліотеки імені Софії та Олександра Русових.
821(477)
Я 62
Янкевич В. А. Вбивство в бібліотеці : повісті / Віктор Янкевич. – Тернопіль : Богдан, 2024. – 316 c.
До книги увійшли дві повісті, головна героїня яких – Юлія Левицька. Її прототипом стала бібліотекарка, яку автор зустрів на одному з книжкових форумів. Ця пані, на його думку, була схожа на кого завгодно – модель, акторку, навіть письменницю, тільки не бібліотекарку. Яскрава, неординарна, стильна, з гострим розумом і прекрасними манерами. Словом, ідеальний персонаж, навколо якого можна побудувати не один сюжет. У повісті «Відплата» читачі знайомляться з Юлею, яка змушена була виїхати до Кременця з Херсона через свою проукраїнську позицію. Там жінка працювала у правоохоронних органах. Тобто героїня Янкевича – не стовідсоткова бібліотекарка. Але у Кременці вона працює у бібліотеці. У повісті Юлія, фактично змусивши поліцейського, який веде розслідування, взяти її собі в напарниці, допомагає розслідувати зникнення викладачки вищого навчального закладу Олександри.
У другій повісті «Вбивство в бібліотеці на Ринку, 9» події відбуваються у Львові. У ній розповідається, як під час презентації нового детективу сталося справжнє вбивство. Розслідувати справу знову береться Юлія Левицька, а допомагає їй письменник, книгу якого презентували. Вони разом допитуватимуть родичів жертви, що стануть головними підозрюваними. Та фінал, як завжди, виявиться несподіваним і відповідатиме визначенню Андрія Кокотюхи про твори Віктора Янкевича: «Все не так, як ви думали спочатку».
821(477)
Я 62
Янкевич В. А. Вбивство в бібліотеці : повісті / Віктор Янкевич. – Тернопіль : Богдан, 2024. – 316 c.
У черговій книзі про Юлію Левицьку події відбуваються в Черкасах. Вона приїздить на книжковий фестиваль, який збігається в часі з передвиборчим сезоном. У житті Юлії все складається якнайкраще. Незадовго до цього було надзвичайно романтичне освідчення у коханні, тому вона почувається абсолютно щасливою. Але несподівано все змінюється. Юлія поринає у вир подій, де переплетені її власна біографія, намагання групи впливових людей, об’єднаних спільною участю в садистично-сексуальних злочинах, виграти вибори та участь у всьому цьому її коханого, який виявиться зовсім не таким, яким його вважала Юлія.
821(477)
Я 62
Янкевич В. А. Тенета : соціальний детектив / Віктор Янкевич. – Тернопіль : Богдан, 2018. – 197 с.
Поштовхом до написання книги стала стаття, у якій розповідалося, як за допомогою соцмереж злочинець довів до самогубства більше 25-ти жінок від 18 до 26 років. Отже… Подруга головної героїні, Раї, здійснила самогубство. А перед цим намагалася до неї додзвонитися. Відчуваючи свою провину, Рая, журналістка за фахом, починає розслідування. Паралельно йде розповідь про Іру. Її колись давно зрадили батьки, а потім подруга і коханий. Ірина почувається самотньою. У неї немає нікого, з ким можна порадитися. А так хочеться, щоб тобі хоч якось допомогли, бодай пожаліли. У реальному світі таке неможливо, тому Іра шукає спасіння в інтернеті. І раптом там з’являється подруга, яка тебе розуміє, тому що сама була у схожій ситуації, та пропонує несподіване рішення.