вівторок, 2 лютого 2021 р.

До 120- річчя українського письменника Валер’яна Підмогильного

 


Ми вийшли з минулого й сумуємо за ним. І в любові до нації теж сум за минулим. Основне в нації – це спогад. До нації прилучається тільки той, хто психічно зєднався з її минулим.

                                                              Валерян Підмогильний,

                        « Невеличка драма»

 

Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901року в с.Чапли  під Катиринославом в селянській сім’ї. Рано виявив неординарні здібності до навчання.

У 1918 році закінчив реальне училище з похвальною грамотою, а потім ще вчився з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив. Літературна діяльність переривалась вчителюванням, працею у видавництвах.

Своїм духовним наставником у відчутті слова Підмогильний вважав Михайла Коцюбинського, достойно продовжуючи розбудову української словесності. Блискуче знана Валер'яном французька мова додавала його творам поетики — повнокровності фрази: живої, дихаючої, сповненої натхнення і пристрасті. Він зумів зблизити свою творчість із Західною літературою, сприймаючи враження нових літературних течій, доводячи стилістику до найвищих світових зразків свого часу.

У стрімкому вирі нищівних 19—20-х років він закарбував чуттєву картину людського характеру революційної доби. Його творчість сповнена людськості, розгубленості душі в змаганні з машиною смертоносного часу.

У 1920- 30 - рр. ХХст. в Україні з’явилась якісно нова національна література, яка рівнялася на кращі зразки світової культури, де насамперед вирішувалися питання про загальнолюдські цінності.


Роман «Місто» одна із знакових книг століття. Розповідь про долю юнака в тенетах великого полісу, по суті живого хижого організму, що висмоктує совість людини. Дослідники відносять роман до такої мистецької течії як екзистенціалізм, тому твір можна порівнювати з найкращими зразками літератури подібного змісту. Він близький геніальним прозаїкам і в той час своєрідний, яким і має бути справжнє мистецтво. Злочин, що робить місто з людиною, нагадує Достоєвського з його живим і зловісно сірим Петербургом і Мопасана з темою морального виродження в «Любому Друзі». Разом із цим — це суто українська драма людини — сільської натури з її темною підсвідомістю, що роз'їдає серцевину особистості.

11 січня 1935 року В. Підмогильний визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Визнав тому, що, на його думку і ще подібних (група складалась із сімнадцяти чоловік, серед яких Микола Куліш, Г. Епік, О. Ковінька, Євген Плужник), «політика колективізації привела українське село до голоду». Раніше були заарештовані друзі Підмогильного В. Поліщук та Василь Вражливий, а також Григорій Косинка, найближчий побратим зі спілки МАРС (майстерня революційного слова). Після самогубства Миколи Хвильового та М. Скрипника, практично того ж розстрілу без суду, за вироком — вороги, «терористи» в вузьких колах називали Постишева «душителем українського народу».

Закритий суд без свідків і адвокатів позбавив всіх учасників націоналістичної групи волі «терміном на десять років з конфіскацією особистого майна».

В соловецькому таборі в нелюдських умовах ізолятора Підмогильний продовжував писати. Збереглось 25 листів до дружини, в яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання.

Особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти» 3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції, щоб звільнити місце для нових мучеників режиму. Разом із Валер'яном Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії розстріляні Микола Зеров, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол.

Реабілітований  В. Підмогильний посмертно 4 серпня 1956 року Військовою колегією Верховного Суду СРСР. Але в історії української літератури він ще не одне десятиліття фігурував як «проповідник буржуазного індивідуалізму»,

«хворобливого психологізму», що так і не спромігся подолати вплив.

 

Список літератури:

Антологія української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття [Текст] / упоряд. Віра Агеєва. - Київ : Смолоскип, 2016. - 900, [2] с.

Підмогильний, В. П. Оповідання [Текст] ; Повість ; Романи / Валер'ян Підмогильний ; [вступ. ст., авт. предисл. В. О. Мельник]. - Київ : Наукова думка, 1991. - 790, [3] с. :

Свічадо [Текст] : літ.-худож. альм. 1(15)`06 / [ред. І. Мамчич ; упоряд. Л. Литвин]. - Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2006. - 139 с.

Тарнавський, М.  Між розумом та ірраціональністю. Проза Валер`яна Підмогильного [Текст] / М. Тарнавський ; пер. В. Г. Триліс. - Київ : Університетське видавництво "Пульсари", 2004. - 230 с.

Розстріляне відродження. Антологія, 1917-1933 [Текст] : поезія, проза, драма, есей / [упоряд., післямова Ю. Лавріненко]. - 6-те вид. - Київ : Смолоскип, 2008. - 972, [1] с.

Український письменник Валер'ян Підмогильний (1901 - 1937) [Текст] : бібліогр. покаж. / Держ. закл. "Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка" ; [уклад. Т. В. Гологорська]. - Харків : [б. в.], 2011. - 77 с.
   
Підмогильний, Валер'ян Петрович. Місто [Текст] ; Невеличка драма : [романи] / Валер'ян Підмогильний ; [упоряд., авт. післямови Н. Бернацька]. - Київ : Знання, 2016. - 439 с.

 Підмогильний, Валер'ян Петрович. Повість без назви. [Текст] : вибране / Валер'ян Підмогильний ; [упоряд., авт. передм. Ю. Ковалів]. - Київ : Академія, 2016. - 318, [1] с.    

Підмогильний, Валер'ян Петрович. Невеличка драма [Текст] : роман / Валер'ян Підмогильний. - Київ : Центр учбової літератури, 2018. - 229 с.

Підмогильний, Валер'ян Петрович. Вибрані твори [Текст] / Валер'ян Підмогильний. - Київ : Центр учбової літератури, 2019. - 215 с.

http://www.nbuv.gov.ua/node/4611