27 лютого бібліотекарі відділу абонемента відвідали геріатричний пансіонат м. Чернігова. Зустріч з мешканцями закладу була дуже зворушливою- нас чекали,нам зраділи і наш постійний читач -Валерій Олексійович Овер’янов подарував всім жінкам вірші .Ось що він нам написав:
"Дорогим, милым женщинам, дающим и приносящим радость в сердца подопечных.Работникам великого культурного фронта г.Чернигова-библиотеки им.В. Г. Короленко от уважающего вашу работу В. Аверьянова.С праздником 8 Марта!Да хранит вас Господь!"
Чернігівські красуні.
Линуть весни у синім просторі, понад хвилями мрії пливуть,
Посміхаються небо і зорі до красунь, що у місті живуть.
Молоді і чарівні,мов свято,заздрять їм веснотравні гаї,
А співають так гарно дівчата, що сумують в гаях солов’ї.
Наче пави ідуть рідним містом, волошкові озера в очах,
Дивні посмішки грають намистом на дівочих медових устах!
Граціозні, як в лебедя крила ,у величній рухливості рук.
Білі личка фарбують вітрила , а у співах-скрипаль веде звук!
Де ви вроду взяли,чарівниці?Від землі,чи з весняних гаїв?
Може роси ранкові й криниці вам дарують красу матерів?
Журавлі з піднебесного моря нам приносять духмяність весни,
А чарівні красуні,мов зорі,прикрашають блакитність Десни.
Чарівниці! Хай тішить вас доля, та веде чиста мрія в життя,
А вітри із квітучого поля барви щастя в майбуття!
В. Авер’янов.
Жінкам від серця.
Ваша доля пошаною вмита, як росою черемхи в саду.
В День Жіночий із серцем привітно поруч з квітами душу кладу.
Ви з повагою щиро і звично всім даруєте згоду й тепло.
Я бажаю щоб вам довговічно волошковеє небо цвіло!
Хай шанує вас лагідна доля, свят-молитва від добрих людей,
А у серці дзвеніла тополя та пісні дарував соловей.
Щоб журба не жила на порозі,шлях освітить ранкова зоря,
Дасть притулок калина в дорозі, мрії скрасять південні моря.
Ваше серце стареньким відкрите,я молюсь,щоб Господь вас зберіг,
А життя буде повним,як жито,мов батьківський святий оберіг!
З Денм Жіночим вас палко вітаю, хай веселка в очах не згаса,
Горить молодо,в серці палає та не в’яне жіноча краса!
В. Авер’янов.
Проникливі ,тендітні, лагідні вірші нам надіслав Биховець Олександр В’ячеславович.
Вони до вашої уваги , знайомтесь,будь ласка. Вічна,неосяжна тема віршів-кохання.
Далеки мне воспоминания простые,
Твои глаза с небесной чистотой-
Как небо, светлые и голубые,
Прикрытые прическою густой.
Сбиваема обманом не упала.
Если усталость хочет говорить,
Чтоб нежность слабостью не стала ,
Вниманием могу я укрепить.
Твое дыхание радостью наполнить
И утренней росою освежить.
Силою правды путь заполнить ,
Счастливою звездою осветить.
А. Быховец.
Весенний ветер тучи обнимает,
Уносит их и время с ними,
Которого никто не возвращает .
Проходят дни,долгие зимы.
Ушла,оставив горечь ожиданья,
Такую,что не думал и не знал.
Куда отправят воспоминанья
О девушке,которую так ждал?
Теперь все ясно и спокойно,
Но только изредка,пришедшая во сне,
Направив взгляд,бесхитростный и вольный,
Приятную улыбку даришь мне.
А. Быховец.
