Ознайомившись з деякими новинами,сьогодні ми продовжимо публікацію віршів наших постійних користувачів-Биховця Олександра В’ячеславовича та Авер’янова Валерія Олексійовича.


                                                                                 

         Ранняя весна движенье начинает день радостью желая обновить,

Любовь зимою силы собирает,чтоб правильную жизнь продлить.

Обман и зависть применяя, глупец не ощутит вовек

Как сердце душу согревает любимый рядом человек.

На дне ущелья из непониманий -там,где я лестницу найду-

По ней,не потеряя знаний ,с тобою правду подыму.

Ложь грызла,чавкая противно.

Если обман рядом живет,то гений обрастает тиной,

Но тот,кто ищет,тот найдет!

                                                                     Олександр Биховець 

В травні в Україні ми відмічаємо День Матері. Валерій Авер’янов написав чудову баладу ,ми зараз її пропонуємо до вашої уваги.

      Мамина калина

Калини цвіт долиною кружля , бринить весна на крилах журавля!

Минають дні, неначе з гір вода, а мати сина жде, все вигляда.

Роки до зим,вже сивина, як сніг, а мати сина жде на свій поріг.

Дзвенить весна, прозора даль ясна, птах повернувся до гнізда.

Цвіте калина,немов дівчина, а поруч з нею- мати молода!

Калини білий цвіт, замріяна журба, у сріблі ніжних віт задумалась верба,

Вже коси золоті снігами замело, та мама в самоті все ходить за село!

 Вкриває іній  мамине чоло, дитинство босе щляхом пролягло,

Калину мама зберегла синам, сказала :"Діти,це на щастя вам!"

Шумить весна,калина знов рясна, сини злетілись до гнізда.

Молитва мами з колиски з нами,як пісня серця світла й молода!

Калини білий цвіт!Пройшла моя журба,барвінок вже зацвів,додому жде верба.

По маминих плечах турбота сум мете, в її ясних очах добро й любов цвіте.

Я,мамо, наче птах, завіяний у сніг, впаду,здолавши шлях,

Крилом торкнусь до ніг

P.