понеділок, 17 червня 2013 р.

Ознайомившись з деякими новинами,сьогодні ми продовжимо публікацію віршів наших постійних користувачів-Биховця Олександра В’ячеславовича та Авер’янова Валерія Олексійовича.


                                                                                 

         Ранняя весна движенье начинает день радостью желая обновить,
Любовь зимою силы собирает,чтоб правильную жизнь продлить.
Обман и зависть применяя, глупец не ощутит вовек
Как сердце душу согревает любимый рядом человек.

На дне ущелья из непониманий -там,где я лестницу найду-
По ней,не потеряя знаний ,с тобою правду подыму.
Ложь грызла,чавкая противно.
Если обман рядом живет,то гений обрастает тиной,
Но тот,кто ищет,тот найдет!

                                                                     Олександр Биховець 


В травні в Україні ми відмічаємо День Матері. Валерій Авер’янов написав чудову баладу ,ми зараз її пропонуємо до вашої уваги.

      Мамина калина

Калини цвіт долиною кружля , бринить весна на крилах журавля!
Минають дні, неначе з гір вода, а мати сина жде, все вигляда.
Роки до зим,вже сивина, як сніг, а мати сина жде на свій поріг.
Дзвенить весна, прозора даль ясна, птах повернувся до гнізда.
Цвіте калина,немов дівчина, а поруч з нею- мати молода!
Калини білий цвіт, замріяна журба, у сріблі ніжних віт задумалась верба,
Вже коси золоті снігами замело, та мама в самоті все ходить за село!
 Вкриває іній  мамине чоло, дитинство босе щляхом пролягло,
Калину мама зберегла синам, сказала :"Діти,це на щастя вам!"
Шумить весна,калина знов рясна, сини злетілись до гнізда.
Молитва мами з колиски з нами,як пісня серця світла й молода!
Калини білий цвіт!Пройшла моя журба,барвінок вже зацвів,додому жде верба.
По маминих плечах турбота сум мете, в її ясних очах добро й любов цвіте.
Я,мамо, наче птах, завіяний у сніг, впаду,здолавши шлях,
Крилом торкнусь до ніг
P.







Немає коментарів:

Дописати коментар