Колсон Вайтхед "Підземна залізниця"

Колсон Вайтхед «Підземна залізниця» – бестселер "New York Times", який входить в десятку найкращих книг видання. Книга була відзначена відразу декількома преміями — Найкраща художня книга 2016 року Amazon, The National Book Award та Пулітцерівська премія 2017 року за «розумне злиття реалізму і алегорії, які поєднують в собі невільницьке насильство і драматичну втечу…»

Це історія обману і лицемірства, любові і надії, боротьби за гідне життя і свободу. Роман тримає читача в напрузі від першої до останньої сторінки. Ми ніби поринаємо в ХІХ століття, на плантацію в Джорджії.

«Підземна залізниця» – назва таємної системи втечі рабів із південних рабовласницьких штатів США. Існувала до Громадянської війни 1861-1865, мала «станції» (будинки громадян, що співчували втікачам, де вони зупинялися в дорозі), «кондукторів» (керівників груп втікачів). Маршрути проходили від штатів Кентуккі, Віргінія, Меріленд в північні штати й Канаду. Ця дорога давала надії на нове життя всім темношкірим, які страждали на плантаціях.

Головна героїня роману дівчина-рабиня Кора, яка дізнавшись про цю підземну залізницю, вирішує втекти. Але досягнувши мети вона розуміє, що щоб досягти бажаної свободи, недостатньо змінити штат...

У книзі на головну героїню чекають небезпечні пригоди, а на читачів - реалістична історія одного з найбільш суперечливих і важливих етапів становлення американської держави.

Чи не з першої сторінки перейнялася співпереживанням до молодої дівчини Кори, яка вирішує стати вільною, згодом проникаєшся до всіх, кого зустрічаєш - до Цезаря, Лаві тих, хто допомагав у кожному кроці втечі.

Довіритися серцю і волі до свободи вирішує Кора, чим себе наражає на небезпеку, за кожним разом її життя "висить на волосині". Проте, їй нічого втрачати, всіх кого вона любила вже віддали життя на поталу жахливому світу рабовласництва.

Рабство - це одна з найбільш принизливих сторінок в історії людства. Приниження собі подібних в настільки збоченій формі шляхом відбору найголовнішого - свободи. На жаль, дана проблема не викоренена і донині, хоч і не має тих масштабів, що були раніше. Твір Колсона Вайтхеда розповідає нам про проблему рабства від першої особи. І тут, не дивлячись на реальність підземної залізниці, вона виконує і алегоричну функцію – подорожі під землею до свободи.
Потрібно віддати належне автору, він не намагався викликати у читача жах від пережитого головними героями. Він не пускав непотрібного флеру смутку, принижень і болю. Колсон Вайтхед просто розповідає про те, як рабиня збігає з плантації і переправляється в вільні штати, щоб нарешті отримати свободу пересування, висловлювань, і навіть вибору харчування. Він хоче, щоб ми зрозуміли ницість самої системи, де не кожен европеоід був негідником, і не кожен представник негроїдної раси був позитивним персонажем.

Чудова пригодницька розповідь, повна яскравих персонажів... Напружена, барвиста, динамічна і достовірна. Історія, яку хочеться пам'ятати і якою хочеться ділитися.  Однозначно рекомендую і Вам ознайомитись з цією історією.

Автор: Петруняк Я.Д.