Нові надходження

 

Серпнево-вересневі читання

Серпень добігає кінця. На порозі вересень. Літо ще не скінчилось, але вже до сліз хочеться його затримати, щоб відчувати свободу, небо в душі і щастя від того, що поруч ті, кого ти любиш. Як добре, що попереду бабине літо! Ще буде тепло й у повітрі літатиме ажурне сріблясте павутиння. У декого ще в перспективі довгоочікувана відпустка. Отже, є ще багато часу, щоб кудись їхати, йти, відпочивати, мандрувати… Хочеться спекти пиріг із яблуками з власного саду; скуштувати винограду й кавуна, куплених не за астрономічною ціною, а за цілком прийнятною; насолодитися достиглими грушами, які пахнуть сонцем…

А після приємних клопотів просто-таки необхідно зручно вмоститися у затінку й почитати гарну книжку. Отже, пропонуємо до вашої уваги добірку «Серпнево-вересневі читання». Сподіваємося, ці книги допоможуть вам ідеально провести час. До речі, всі вони є у відділі абонемента Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових.

Ласкаво просимо до бібліотеки!

 

821(44)

В 31

Вербер Б. Завтра будуть коти : роман / Бернар Вербер ; пер. з фр. Ярина Тарасюк. – [2-ге вид., оновлене]. – Львів : Terra Incognita, 2020. – 198, [1] с.

Пес думає: «Людина годує мене, захищає мене, любить мене, – напевно, вона Бог!»

Кіт думає: «Людина годує мене, захищає мене, любить мене, – напевно, я Бог!»

 

(Уривок із книги Бернара Вербера «Завтра будуть коти»)

 

Люди і коти – на одній землі, під одним небом. Соціальні катаклізми, війни, епідемії згубно впливають на все живе. Подивитися на світ людей очима братів наших менших пропонує культовий французький письменник і філософ Бернар Вербер – один із найзагадковіших письменників сучасності. Хто врятує людство й життя на планеті? Може, це і є місія котів? Може, саме таких, про яких ідеться в цій книжці?

Кішка Бастет – домашня улюблениця. Намагається порозумітися з людьми, налагодити повноцінне спілкування з ними. Піфагор – лабораторний кіт. Його господиня, дослідниця, вмонтувала йому в череп спеціальний прилад з USB-портом, завдяки якому кіт виходить в інтернет, здобуває інформацію про людство, охоче ділиться нею і вміло використовує задля перемоги.

У книжці – роздуми про одвічні цінності, про життя і смерть, любов і ненависть, релігію та науку, відповідальність за тих, хто поряд, за тих, кого приручили… коти.

 

821(477)

В 76

Восковнюк Є. Хроніки загублених душ. Шлях Давида : роман / Єлізавета Восковнюк. – Харків : КСД, 2022. – 301, [1] с.

Карл Адлер пережив буремні часи. У Другу світову був офіцером, членом айнзацгрупи – очищував «звільнені землі» від «ворогів держави». Після поразки гітлерівської Німеччини гер Адлер залишився вірним своїм переконанням і своєму фюреру.

Але навіть якщо правосуддя мовчить, життя завжди карає за скоєне. Маленький онук, названий на його честь Карлом, запевняє, що його справжнє ім’я – Давид. Він єврей, народжений у Бердичеві, де дід розстрілював жінок і дітей. Хіба можливо, щоб душа когось із його жертв опинилася в тілі онука? Що це: шанс для родини спокутати гріхи? Чи розплата за те, чого не можна пробачити?

 

611.7

Г 70

Горобець Л. В.  Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета / Леонід Горобець. – Київ : Віхола, 2021. – 329, [1] с.

Якщо вам здається, що якийсь орган з'явився у процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції.

Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.

Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки – то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші запитання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.

 

159

Д 40

Джексон А. Десять секретів багатства, щастя, кохання. 3 в 1 / Адам Джексон ; [пер. з англ. Наталії Третякової]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. – 285 с.

Усi ми маємо силу, щоб бути багатими, щасливими та здоровими. Не має значення, які нашi обставини, молодi ми чи старi, одруженi чи нi. Зовнiшнi обставини не керують нашим життям. Ним керуємо лише ми. Знайома iстина? Та невтiшна статистика свiдчить про протилежне. І серед 100% населення цiлком успiшні й задоволені життям лише 1%. Але чому? Що цей один вiдсоток знає такого, чого не знають iншi? Чи вони – просто обранi долею щасливчики? Цi питання так само, як i вас, непокоїли автора книжки багато рокiв. А потiм одного дня вiн зустрiв ексцентричного старого, який вiдкрив йому секрети Надзвичайного Щастя, Багатства та Любовi – десять принципiв для кожного блага. Дотримуйтеся цих законiв і перетворiться на магнiт для успiху, здоров’я та любовi. Притчi, якi оповiдає автор, – то не просто повчальнi й мудрi iсторiї. Це сповiдi реальних людей, з якими він зустрiвся i чий досвiд допоможе досягти найвищої з омрiяних вершин.

 

94(477)

К 78

Країна жіночого роду : [зб. ст.] / уклад. й передм. Вахтанга Кіпіані. – Харків : Vivat, 2022. – 302, [1] с.

Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких героїнь цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, вчительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, військовички, культурні діячки… Без них – сильних, активних, відданих – сторінки нашого роду були би зовсім інакшими.

У цій книжці зібрано інтерв’ю, свідчення, архівні документи й довідки про визначних жінок України – матеріали ресурсу «Історична правда». Серед них і унікальне інтерв’ю Квітки Цісик, і статті про докторку медицини Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочку – «Христю» й письменницю Олену Телігу, і розмова з Валентиною Шевченко, яка очолювала Президію Верховної Ради УРСР під час аварії на ЧАЕС.

Упорядник збірки – український журналіст, історик, головний редактор інтернет-видання «Історична правда», укладач книжки «Справа Василя Стуса» Вахтанг Кіпіані.

 

821(73)

С 83

Страут Е. І знов Олівія : [роман] / Елізабет Страут ; з англ. пер. Марія Пухлій. – Київ : КМ-БУКС, 2021. – 348, [3] с.

Одна з десяти книжок року за версією «People» і одна з найкращих книжок року за версією Time, Vogue, The Washington Post, Chicago Tribune, Vanity Fair, Publishers Weekly й багатьох інших!

Колюча, саркастична і водночас безжально чесна, стійка до змін та здатна до глибокого співпереживання, Олівія Кіттеридж є «втіленням життєвої сили»! Олівія намагається зрозуміти не лише саму себе та власне життя, а й усе, що відбувається в містечку Кросбі штату Мен. Їй трапляються різні люди: юнка, що намагається змиритися із втратою батька; молода жінка, налаштована народжувати у комічно недоречній ситуації; медсестра з її спогадами про таємну закоханість у старших класах; юристка, збентежена неочікуваною спадщиною. І в кожному з цих випадків неймовірна Олівія продовжує нас дивувати, зворушувати й надихати – як каже сама Страут, «нести тягар таємниці якомога невимушеніше».

Олівія – геніальний витвір… Ця жінка зізнається у своїх недоліках однаково відверто і собі, й іншим. Її чесність викликає у людей дивне бажання довіритися їй, і неймовірна сила письма місіс Страут полягає саме в цих неприкрашених діалогах, де персонажі розкриваються в усьому своєму смутку, зіпсутості чи розгубленості.

На сторінках цієї зворушливої книжки відображена велика й жахлива плутанина життя. Може, місіс Страут і не знає, як її розплутати, та все ж це її не лякає.