13 листопада Міжнародний день сліпих

13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї - відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як День сліпих.

До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для сліпих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання сліпих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.

Навчання та виховання сліпих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати сліпих дітей читанню і друкувати книги для сліпих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.

Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом - «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль - вихованець Паризького національного інституту для сліпих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).

У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для сліпих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день сліпих.

 Посилання:               https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=288

Нові надходження

Дяченко, Марина, Олена й Аспірин  : роман / Марина та Сергій Дяченки ; [пер. з рос. І. Андрусяка]. - Харків : Фоліо, 2019. - 294, [2] с

    Що ви робитимете, коли зустрінете у темному підворітті перелякану маленьку дівчинку з плюшевим ведмедиком у руках? Пройдете повз, зробивши вигляд, що не помітили? Спитаєте, що сталося, і спробуєте допомогти? Перше поривання — найблагородніше — допомогти. Однак, на жаль, жодна добра справа не лишається безкарною — отак і ді-джей Аспірин, він же Олексій Гримальський, ускочив у халепу, врятувавши Оленку від хуліганів. От тільки вона виявилася зовсім не звичайною дівчинкою, а прибулицею з іншого світу, яка шукала свого зниклого брата, й життя Аспірина після зустрічі з нею кардинально змінилося. Та чи зрадів він цим змінам?..

Ділейні, Джозеф. Учень Відьмака : [роман] / Джозеф Ділейні ; [пер. з англ. Н. Дьомової]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. - 205, [2] с.

     Мене звуть Том. І я — сьомий син сьомого сина. Мої батьки віддали мене в учні до справжнього Відьмака. Я так само мушу оволодіти цим ремеслом. Більшість учнів Відьмака були занадто ліниві та неслухняні. Вони не змогли завершити навчання. Дехто навіть загинув… Але я — сьомий син сьомого сина. Я можу бачити привидів. І мені судилося захищати цей світ від потойбічних створінь. Ну якщо я, звісно, подолаю всі ці тренувальні випробування і не накою дурниць… Це наче нескладно. Головне, що заповів мені Відьмак, — не розмовляти з дівчатами в гостроносих туфлях. Бо дівчата в такому взутті — найнебезпечніші та найжорстокіші відьми у світі. Саме одна з них тільки-но врятувала мене від бешкетників. Як же я міг не заговорити з нею? До речі, її ім’я Аліса. І, здається, я втрапив у серйозну халепу…

Еллрой, Джеймс. Чорна Жоржина : роман / Джеймс Еллрой ; [пер. з англ. О. Чупи]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. - 428, [4] с.

    Січень 1947 року. Газети вибухають заголовками про смерть 22-річної красуні Елізабет Шорт, охрещеної журналістами «Чорна Жоржина». Її досконале колись тіло знайдене моторошно понівеченим і розчленованим. Шпальти кричать про вбивцю-перевертня, а поліція Лос-Анджелеса працює невпинно... У напарників-детективів Бланшара і Блайхерта є власні версії подій. Вони знають дещо більше за інших і одержимі справою. Та, розслідуючи вбивство, двоє поліцейських відкриють скриньку Пандори. Одному з них це коштуватиме кар’єри. Іншому — життя…

   

Кінг, Стівен. Аутсайдер : роман / Стівен Кінг ; пер. з англ. Анастасії Рогози. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. - 586, [2] с.

      Тренер молодіжної бейсбольної команди, викладач англійської, чоловік та батько двох доньок. Усе це про Террі. Так, про таких кажуть «класний чувак», з таким усі хочуть дружити і такому не бояться позичити грошей. Так, Террі крутий. А ще — убивця. Це ж він вчинив ту моторошну наругу над нещасним одинадцятирічним хлопчиком? Так, він. Хто б міг подумати, Террі, хто б міг подумати… Поліція має усі докази. А Террі — залізобетонне алібі: на момент убивства він перебував у іншому місті. Та як людина може бути у двох місцях одночасно?
Що відбувається в містечку? Тут живе дещо жахливе. Те, що, напевно, може набувати людської подоби. Чи те, що нарешті скинуло з себе маску людини та почало свої криваві жнива…

   

Коломбані, Летиція. Коса. Сплетіння долі  : роман / Летиція Коломбані ; [пер. з фр. О. Абраменка]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. - 189 с.

    Тренер молодіжної бейсбольної команди, викладач англійської, чоловік та батько двох доньок. Усе це про Террі. Так, про таких кажуть «класний чувак», з таким усі хочуть дружити і такому не бояться позичити грошей. Так, Террі крутий. А ще — убивця. Це ж він вчинив ту моторошну наругу над нещасним одинадцятирічним хлопчиком? Так, він. Хто б міг подумати, Террі, хто б міг подумати… Поліція має усі докази. А Террі — залізобетонне алібі: на момент убивства він перебував у іншому місті. Та як людина може бути у двох місцях одночасно?
Що відбувається в містечку? Тут живе дещо жахливе. Те, що, напевно, може набувати людської подоби. Чи те, що нарешті скинуло з себе маску людини та почало свої криваві жнива…

  

Корній, Дара.   Чарівні істоти українського міфу  : духи природи / Дара Корній. - Харків : Vivat, 2018. - 319 с

   Дара Корній - українська сучасна письменниця, журналістка, волонтерка. Пише і для дітей, і для дорослих, гармонійно вплітаючи в сучасний світ елементи слов'янської дохристиянської міфології, майстерно використовуючи для цього народні казки, легенди, обряди й замовляння. Ця книжка - чарівна. Ви не просто погортаєте її сторінки - ви поблукаєте стежками правічного лісу, почуєте його дихання, подивитесь в очі старенькому лісовикові, послухаєте чугайстрову сопілку. Може, вам щось прошепоче мавка або побалакає з вами поважний цар Ох... Ви постоїте біля річки - заскочите русалок за їхніми пустощами, а звідти недалеко й на гостину до суворих болотяника й болотяниці. А далі - прогулянка полем і луками, де вас зустрінуть і польовик, і спориш, і луговик... Та й вітри з повітрулями супроводжуватимуть вас під час мандрівки. І насамкінець свої таємниці відкриють духи пір року. Перед вами постане величезний і дуже цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.

    Мартін, Джордж Реймонд Ричард. Ночеліт  : [оповідання] : пер. з англ. / Джордж Р. Р. Мартін. - Київ : КМБУКС, 2018. - 398, [1]c

     Захоплива історія, яка поєднує в собі таємничість космічної безодні, як у «Чужих», психологічний трилер, як у «Сяйві», і, звісно ж, неповторний письменницький талант Джорджа Мартіна.Наукова експедиція відправляється на межу галактики, щоб вивчати таємничу расу чужинців-мандрівників. Єдиний доступний корабель — це «Ночеліт», повністю автоматизоване судно, капітан якого відмовляється показуватись пасажирам і спілкується дистанційно, навіть після того, як члени експедиції починають гинути одне за одним за нез’ясованих обставин. Книга також містить інші оповідання та повісті з циклу «Тисяча світів», у тому числі «Пісню до Лії», що отримала нагороду Г'юґо 1975 року.

Робертс, Нора.   І зайде сонце   : [роман] / Нора Робертс ; пер. з англ. Маріанни Восковнюк. - Київ : КМБУКС, 2018. - 1, [1] c.

    У Бодін Лонгбов насичене життя: величезний родинний бізнес із сотнею підлеглих, купа люблячих родичів і коханий чоловік. Завантаження на сто відсотків. Однак із появою примари з минулого і низкою вбивств, що сталися на території їхнього готелю, доведеться Бодін докласти ще більше зусиль.

Шустерман, Ніл.  Жнець  / Ніл Шустерман ; [пер. з англ. Н. Гайдай]. - Київ : КМБУКС, 2019. - 414, [1] c.

     У світі, де більше не існує ані хвороб, ані війн, ані страждань, можна померти лише в один спосіб: вас має наосліп обрати й убити («зібрати») жнець — професійний носій смерті. Таким чином людство контролює свою чисельність. Час до часу женці беруть собі учнів-підлітків, і цього разу вибір припав на Сітру й Рована. Тепер вони змушені змагатися між собою за статус женця, хоча жоден з них цього не прагне. Тому, хто стане женцем, доведеться «зібрати» другого.