До 30 - річчя Незалежності України

 

«Мої дні – це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, я плачу сміючись. Бажаючи плакати, я смішу інших», – зробив гірке зізнання поет в епіграфі до байки «Тюхтій та чванько». Чому він так написав, дізнаєтеся, прочитавши книгу Юлії Коляди та Ігоря Коляди «Петро Гулак-Артемовський».

821.09(477)

Г 94

Петро Гулак-Артемовський [Текст] / Ігор Коляда [та ін.]. – Харків : Фоліо, 2019. – 118, [2] с.

Серед тих, хто продовжив реалістичні традиції Івана Котляревського, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петрові Гулаку-Артемовському (1790–1865). Він створив чимало романтичних балад, віршованих і прозових послань, перекладів, віршів побутового характеру, проте здобув популярність перш за все як байкар-новатор. Використовуючи скарби українського фольклору, його гумор, художні засоби, народну розмовну мову, поет створив та поширив жанр байки і приказки, випробувавши, по суті, всі найголовніші різновиди цього жанру – від байки-казки Ж. де Лафонтена та І. Хемніцера до класичної байки І. Крилова.

До 30 - річчя Незалежності України

 

Український народ зберігся сам і довів власне право на незалежність коштом культури.

Про ідею української державності мріяли десятиліттями, та зрештою історик Михайло Грушевський, письменник Володимир Винниченко, критик і публіцист Симон Петлюра втілювали її в життя 1918 року.

Потужна хвиля літераторів та митців Розстріляного відродження власною творчістю й ціною своїх життів не дала поглинути підкорену більшовиками Україну. Українські традиції продовжують свій розвиток і в наш час.

Про культурних діячів, письменників, музикантів, мовознавців ітиметься в наступній частині нашого огляду «Знамениті українці».

 

Блажен народ, що мав такого сина,

Там, де його терниста путь ішла,

З нових квіток і колосків звила

Вінок йому безсмертний рідна Україна

Максим Рильский

 

821.09(477)
   К83

Коломієць, Ростислав Григорович. Марко Кропивницький [Текст] / Ростислав Коломієць. - Харків : Фоліо, 2019. – 117с.

 

Фундатор українського професійного театру Марко Кропивницький (1840—1910) був на рідкість обдарованою людиною. Він створив понад 40 п’єс, заснував перший національний професійний театр на теренах Східної України (уславлений театр корифеїв), виховав ціле покоління українських акторів-професіоналів. Його чудові акторські дані (зіграв більше 500 ролей) доповнювалися прекрасним голосом — високим басом. Крім того, Марко Лукич написав мелодії для багатьох п’єс, розумівся на образотворчому мистецтві (це дозволяло йому керувати створенням декорацій), був тонким і спостережливим психологом, що постійно проявлялося у його роботі як режисера. Ще за життя Кропивницького називали «батьком українського театру», «українським Мольєром» і «українським Шекспіром», а його прогресивні ідеї актуальні й у наш час.

 

 

До 30- річчя Незалежності України

 

Знамениті українці

До вашої уваги – книга про останнього гетьмана України. З цієї книги ви дізнаєтеся про цікаві факти з життя Павла Скоропадського, а саме – що пов’язує гетьмана з Чернігівщиною.

 

94(477)

С13

Савченко В. А. Павло Скоропадський [Текст] / Віктор Савченко. – Харків : Фоліо, 2019. – 122, [1] c.

Павло Скоропадський (1873–1945) – останній гетьман України, діяльність якого пов’язана з бурхливими подіями епохи громадянської війни. Він активно сприяв розвиткові економіки, науки, культури та освіти в Україні, виступав за відродження гетьманської держави. Проте його боротьба за вільну Україну позначена багатьма трагічними подіями. Лев Троцький називав Скоропадського українським Бонапартом, генерал Денікін – другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.